Завантаження
Олесь Гончар, "Дядько Роман і золотокрилки"
На величезному, просто безкрайому лану гречки пасуться бджолята. Як гарно їм тут на просторах, у білому квітучому царстві! Трудитись — ото в них справжнє життя. І мед вони носять пудами.
Порядкує коло бджіл дядько Роман. Він, кажуть, знає таємну бджолину мову. Ходить серед вуликів і щось намовляє бджолятам.
Певне, щоб краще роїлися, не хворіли та веселіше носили нектари з близьких і далеких квіток.
Бува, дядько і вухом прикладеться до бджолиної хатки, мов лікар до чийогось серця...