Завантаження
Клим Поліщук, "Такий сміх"
Дні і ночі марив одним і тим самим:
— Ще одна зима, а там настане весна і можна буде повернутися до свого ґрунту...
В снах своїх бачив лише те, що колись було його радістю...
Досить було йому закрити очі, як сяяв золотоверхий Київ і блищав Дніпро срібнохвилий...
Два роки сумного вигнання з рідного краю не зломили його, а ще й загартували... Правда, часами було так, що готовий був повіситися, але в таку годину згадував свою стареньку маму й самозгубна думка зникала геть.....