Завантаження
Олексій Сацюк, "Липовий шум"
I.
Легенько зачинились двері за останнім пацієнтом, і в кабінеті повисла передвечірня тиша, напоєна свіжістю весни. Крізь відчинене вікно вливався ніжний запах бузку і несміливо зазирали блідорожеві магнолії.
Нікі скинув халат, повісив на вішалку і підійшов до вікна. Віддихнув повними грудьми і, заклавши руки в кишені, задумано дивився вдаль, а вірніше — на вершки тирольських гір, що засніженими хребтами обрисовували контури обрію...