Завантаження
Наталія Горішна, "А вітер останню позлітку здере..."
А вітер останню позлітку здере
Й приліпить, мов жуйку на склі…
Отак і слова – наче листя з дерев
Вкривають поверхню землі.
Та, може, колись тогочасний поет
(Від мене ніскільки не згірш)
Знайде мій рядок у відлуннях легенд
Й вплете в новоявлений вірш...