Ще не весна, ще не скінчився лютий,
Стоїть береза, мічена на зруб.
І сокровенне: "Бути чи не бути?"-
Із берестових посивілих губ.
А перед тим, як голову стинати,
Сокирою поставили тавро.
І кровоточать рани, мов стигмати,
В дбайливо прилаштоване відро...
Я бачила, торгують на базарі,
Припрошують: "За бутлик – по рублю..."
І через зуби навздогінці: "Скнара..."
Та пити кров таки не полюблю.