Не скобліть там, де нема рубців.
Ця рудава вирвалась на лови,
Не діждавши звістки і гінців.
Рано-пізно, не про те розмова –
Із медвяним келихом в руці
Присягнеться у палкій любові
Й розіпне на ній, як на хресті.
Сплутавши аферу і офіру,
Розкладе ваш біль на свій клавір
І полине до сузір'я Ліри…
Не вітайте, не будіте звіра.
Осінь – найщиріший лицемір.