Завантаження
Леонід Мосендз, "Ненависть"
Д. Редакові
— Це Ваше останнє слово, пані Катерино?
— Це моє останнє слово, пане Евгене!
У малому сальонку було їх лише двоє. Спершись руками за спиною об відкрите віїкіно рисувалася пані Катерина проти світла Граціозною сильветою. Сутінок літнього вечора затер уже її риси й лише стрункість постаті й гармонійність голосу зраджували гарну жінку.
Пан на канапі навпроти сидів буїв у позі людини, що ось-ось має скочити на рівні ноги...