Завантаження
Юрій Липа, "Моренко"
І
Його розгойдали десятки рук і викинули через вікно вагона.
Засвистіло у вухах. Хлопець, як кіт, перевернувся в повітрі і впав ошоломлений.
Упав Моренко щасливо —– на купу піску при рейках, і відразу встав, притискаючи до грудей берданку.
Вечірнє сонце било йому в очі. Електричний потяг летів хутко в бік Одеси, і тільки з вікон грозили хлопцеві палиці, кулаки, коронкові парасольки. Там були люди з усього міста, в цім вагоні, і всі його зненавиділи...