Завантаження

— Грицьку!
— Так, прошу отця капеляна!
— Чи не міг би ти, хлопче, назбирати ялівцю?
Завтра празник, а я ось побачив, що сухого кадила на завтра ще стане, а потім уже ні.
— Наказ! — Грицько стукає закаблуками правдивих вояцьких чобіт, тільки шитих на його міру. І вже його нема, а капелян провожає усмішкою метку постать поміж деревами.
Грицько біжить, Грицько дреться вгору, повними пригорщами нагортає пахучих ягідок у свою петлюрівку з крильцями. І сміється...