Завантаження
Володимир Хронович, "Іванків день"
Вранці
До пізнього вечора бавився з товаришами на зарінку, а ранком ледве його розбудили. Прямо з ліжка мати підвела його до цебра, нахилила над водою і почала вмивати. Іванко пирхав і кричав, що пече, але мати на те не зважала.
І де б я тебе такого між люди пустила? — гнівалась удавано. — Дивися, хлопче, скільки бруду. Та придивлятись до води Іванко не міг, бо дуже пекло очі. За хвилину вхопив рушник і почав витирати їх, потім обличчя, вуха і руки...