Вранці
До пізнього вечора бавився з товаришами на зарінку, а ранком ледве його розбудили. Прямо з ліжка мати підвела його до цебра, нахилила над водою і почала вмивати. Іванко пирхав і кричав, що пече, але мати на те не зважала.
І де б я тебе такого між люди пустила? — гнівалась удавано. — Дивися, хлопче, скільки бруду. Та придивлятись до води Іванко не міг, бо дуже пекло очі. За хвилину вхопив рушник і почав витирати їх, потім обличчя, вуха і руки...
Павло Сидорчук, тридцятилітній хазяїн з нашого села, несподівано зустрівся в місті зі своїм приятелем Прокопом Найданом. Після радісного привітання пішов він з ним на кухоль пива. У першу світову війну були разом майже на всіх фронтах. Найбільше здружилися на італійському, де пережили багато лиха. Тому мали що згадувати і про що говорити, бо Прокіп проживав у сусідньому повіті, і обидва відтоді, як повернулися з війни, ще не бачились...
Читати повністю →В школі сидів Павлик на першій парті, а коло нього з лівої сторони Андрійко Брудерман, син багатого німецького колоніста. Щодо успішності в навчанні, так кращого учня від Андрійка в семінарії не було. Він мав надзвичайну пам'ять. Легко розв'язував найтрудніші арифметичні задачі, добре малював і чудово грав на скрипці. Крім цього, був стрункого росту, мав класичні риси лиця, густу чорну чуприну, карі демонічні очі, а сильним і мелодійним баритоном захоплював усіх, особливо дівчат...
Читати повністю →Франек Шуберт був сином шевця в Бродах. Батько Семка Балтаровича був також шевцем у тому ж місті. Але між старим Шубертом і батьком Балтаровича була велика різниця. Шуберт був спольщеним німцем і народився в Бродах, а батько Семка — українцем, і його в місті називали заволокою, бо походив з села. Це було й причиною, що Франек поводився все згорда і дивився часто на Семка, як індійський раджа на парія, хоч оба ходили в школі до цього самого класу і Семко краще вчився від свого товариша...
Читати повністю →