Завантаження

Оновлялися листочки. А Мегедь сидів і так глибоко думав, що тричі забував, про що. О: про красу рідного краю.
Та була француженка одна, вона ніяк не ставила свою закарлючку. До заліковки, а в цей момент чомусь дивилася далеко-далеко. Мегедь би охоче взнав, куди.
От про неї саме й думав він, сидячи серед шереху юних віт: її сірі очі взагалі ніколи не зосереджували­ся на близьких предметах, це він точно підмітив.
Коли тягнув "шпору"...