Завантаження
Леонід Чернов, "Шлях до слави"
I
Сількор Цегеля смачно пообідав і, заклавши руки за шию, розкинувся на ліжкові. Йому здавалося, що вся його істота тихо і блаженно гойдається на теплих хвилях неймовірного щастя.
– От я, нарешті, й здобув всеукраїнської слави, – лукаво підморгнув він сам собі. – Мою замітку про бездіяльність завсільбуда[14] надрукували вже три газети.
– Альо, альо, – захрипів раптом хатній гучномовець. – Тепер послухайте фейлетон Панаса Напівголого...