Завантаження
Михайло Старицький, "Звитяга"
Коли, бува, в борінні за життя,
Зневірений неправдою людською,
Бажаю я й жахаюсь небуття
Під тяжкою смертельною нудьгою, –
Тоді іду помарить край ставка,
Де лагода та сяєво блакиті, –
І на душі хуртовина зника,..