Завантаження
Юрій Ярмиш, "Тінь"
Вовченя У-у жило в таких темних лісових хащах, що й сонця не бачило. От якось воно гарненько поснідало, одразу похоробрішало й на галявину вискочило.
Зирк туди, зирк сюди – чи нема часом якоїсь небезпеки?
Аж глип – позаду на землі щось темне, якась пляма, на вовка схожа.
У-у загарчало, як і годиться вовченяті, що мріє вирости дужим вовком:
– Ти хто така?
Мовчить пляма...