Завантаження
Олег Паламарчук, "Притча про хліб"
Розказували наші дідусі та бабусі, що колись давно люди не працювали так тяжко, бо не було потреби — хліб ріс як трава, сам і сіявся. Вийди в степ і збирай собі досхочу, бо куди не кинеш оком — скрізь колосяться злаки. Ото був рай земний!
У родині Добромисла пекли щодня і запашні паляниці, і коржі з маком. Однак діти їли неохоче такі ласощі, особливо вередувала найменшенька Злата, пхинькала:
— Надокучив мені хліб! Що це за страва — вийшов за хату і назбирав. Хочу того, чого у нас нема...