Завантаження
Василь Минко, "Її усмішка"
В курйозну історію раз я ускочив.
Було це тоді ще, коли так багато співів буяло в моїй душі, коли так бурхливо грала юнацька кровь. Тоді, коли так хотілося когось любити, за кимсь страждати і коли голову вщерть набито було різними теоріями, а в животі тужно бурчав студентський обід.
Тоді це було...
Гарний був час: що — ранку нашвидку схопишся з ліжка, так-сяк зодягнешся, в одну руку схопиш книжки, в другу шматок хліба і біжиш ...
Завжди бігав: голову вниз, руки в кешені і — раз —два, раз-два!....