Минко Василь

Повні тексти творів

Аліма

АЛІМА
В клубі Енського полку йшла татарська вистава. Я сидів у куточку й уважно слухав, хоча нічого й не розумів. Коли публіка сміялася — і я сміявся, публіка зідхала тяжко — і я зідхав ... Підчас антракту стало вже зовсім сумно: жодної тобі знайомої людини, ні
3 ким поговорити, розважитися. Нетерпляче чекав дії, бо мною заволоділа одна артисточка... Іменно артистечка, бо була така маленька — маленька... По ролі звали її Алімою. Дививсь — не відривав очей:
Ех, чорт забери ! Гарна дівчина.....

Читати повністю →

Беладонна

Мне самому и дик, и странен
Тот свет, который я зажег…
Ал. Блок
Розділ 1
Авіадама й дівчина в зеленому
Я дістав від неї записку. Здоровкалась і лишила в моїй руці.
"Сьогодні в мене. Після кіно...

Читати повністю →

Власть на місцях

КЛАСТЬ НА МІСЦЯХ
(Щоденник товариша Юхна — Пролетарського)
Ні, почну, мабуть, знову писати. Олівець і папір є, було б про віщо. Одне погано: ніяк не діждуся "знаменательного" дня, щоб з нього почати. Але одначе не журюся: от уяіе п'ятий місяць, як немає перевороту, а мусить бути.
А поки-що так, між иншим, почну... Стривай, а число ? Сьогодні 14 ... або ні — це ж по старому, а я революціонер. Писатиму по новому___
27 листопада 1919 року. Ітак, починаю, напишу й сховаю... Ех, жаль того щоденника!..

Читати повністю →

Її усмішка

В курйозну історію раз я ускочив.
Було це тоді ще, коли так багато співів буяло в моїй душі, коли так бурхливо грала юнацька кровь. Тоді, коли так хотілося когось любити, за кимсь страждати і коли голову вщерть набито було різними теоріями, а в животі тужно бурчав студентський обід.
Тоді це було...
Гарний був час: що — ранку нашвидку схопишся з ліжка, так-сяк зодягнешся, в одну руку схопиш книжки, в другу шматок хліба і біжиш ...
Завжди бігав: голову вниз, руки в кешені і — раз —два, раз-два!....

Читати повністю →

Фізкультурниця

Тоді була чудесна весна. Рання, тепла така, як у нас на Україні. Не вірилось якось, що я на півночі, в далекій Казані,— здавалося, що живу я в Андрусівці десь на Київщині. Гарно там по весні: кругом ліси, без краю ліси — море зелени, море квітів...
І місто нічого: садів багато, річка Казанка, Волга недалеко... Просто краса. Одне тільки погано — сумно страшенно було. Не всім, звичайно, а мені. Жодної тобі знайомої людини, ні з ким поговорити, порадитися...

Читати повністю →
Дивіться також
загрузка...