Завантаження
Марко Черемшина, "Зведениця"
Прокуратна копила має!
Кіски хусткою накриває, у долонях лице мочить, гей підвалена птаха, боїться.
Зведениця копила несе!
Лісом іде. Трава горить, куди ступає. Дубина валиться, земля її стрясає. Сонце паде.
А на гіллі зазуля кує.
— Ой не куй, зазулько, не куй, не милиси! Йик перейшла-сми на панцкий хліб, то я вже не дівка, не сьмію ті надслухати. Шо ті маю гулити, шо ті буду трудити?
Дала-с мені, душко, віночьок, що ми груди ссе. Аді, йкий файний віночьок! Ліси диву.тси, шо такий віночьок маю!..