Завантаження
Іван Андрусяк, "Василь Романюк. 1995"
як тихо й довго сходяться на пласі
сповідники моїх ребристих плах.
ця самота – удар ногою в пах.
як лоскотно стікає кров по рясі...
як тихо й довго сходяться на пласі
сповідники моїх ребристих плах.
ця самота – удар ногою в пах.
як лоскотно стікає кров по рясі...