Завантаження
Володимир Свідзінський, "Як темно стало..."
Як темно стало. Десь сонце скрилось.
Глуха стежинка у морок кличе;
Між сірих грабів берези білі –
Як похоронні свічі.
Збуджаю пущі, повні дрімоти,
Тривожу думи конвалій...
Як темно стало. Десь сонце скрилось.
Глуха стежинка у морок кличе;
Між сірих грабів берези білі –
Як похоронні свічі.
Збуджаю пущі, повні дрімоти,
Тривожу думи конвалій...