Як знесилишся в борні,
Навісти мене, коханий,
У моїй самотині.
В мене зелено і свіжо,
Повен тихости мій двір
І до мене з вітром плине
Аромат дністрових гір.
Буде все в твойому зорі
Небо тепло-голубе,
І акації прозорі
Обвіватимуть тебе.
А коли обійме небо
Ніч, зірницями густа,
Біля перс моїх спочинуть,
Милий мій, твої уста.