Та в небесах літатимуть миру птахи.
І ми заспіваємо з щастям на щирих вустах.
І в далину проведемо весь біль, всі печалі та страх.
Однак ще царюють пекельних багать язики.
І не спішать злітати у небо замість куль круки.
І не до співу щасливого доля в ці дні привела.
Але душа стала сильною... вона ту біду побороти змогла.
Бо бореться з болем вона день від дня.
І все ще шукає проміння в пітьмі, що веде до добра.
Що виведе із буття серед темних часів.
Що веде до тих місць, де нарешті лунатиме щастя спів.
Це все прийде... одного дня... одного дня.
Зустріне доля серед миру нас ясна.