сосни гудуть
але вітру не чути ані рукою ані щокою
сосни гудуть сильніше й сильніше
та подушечки пальців облизані – мовчать
і флюгер ніжно-іржавий
ключем встромлений в пам'ять
каже – нічого знати не хочу
дивишся в його вуха
стоїш у трикутнику сосон
нічого не залишається
як почати цей вітер бачити