Редактор "Революційного Молота" хвилювавсь:
— І де той Михасик запропастивсь? Тут таке діло навертається, а він гасає по якісь дурниці виконкомівські.
Організували, реорганізували, переорганізували, понапереорганізували... Тьху, сухота! Без масла в рота не лізе.
— А з поганим маслом іще гірше буває, — резонно зауважив секретар, — і чого це ви нашого Михасика гудите? Хіба не він стонадцять установ за день вибігає, в начканців[200 — Начканці — начальники канцелярій.] через знайому маніпулянтку[201 — Маніпулянтка — співробітниця канцелярії.] всі останні звіти витягне? По-американському працює, справжній спецрепортер, а ви...
Та де ж він, ваш американський спец? Дивіться-бо:
"Партком
Вельми секретно
Телефонограма редакторові "Ревмолота"
Сьогодні об 11 год. веч. проїздом буде тов. Троцький. Активу організації в партклюбі зробить доповідь про міжнародне становище.
Секретар"
...розчовпали? Ну? Оце матеріял для репортера...
— Де матеріял для репортера? Який матеріял для репортера? — раптом заґерґотала в'юнка фігура в дверях.
— Михасику, любий. Потрійний гонорар за інтерв'ю з Троцьким. Докажіть, що ви не абищо, а спецрепортер "Ревмолота".
— О-о! Кредитку на візника...
За хвилину редактор у вікно бачив, як Михасик вовтузив у спину флегматичного ванька[202 — Ванько — місцева назва візника.].
— І куди його понесло? Зараз тільки дев'ята година. Поїзд в одинадцять...
...На вокзалі Михасик ув Ортечека[203 — Ортечека — транспортний відділ ЧК (з рос.).]:
— Хочете, товаришу, службу показати? Беріть дрезину, їдьмо назустріч провіряти путь.
Закрутили чотири добрих гупала машинерію, потаскали Михасика.
Засапані одхекуються на пероні найближчої зупинки, а Михасик уже попідвіконням нишпорить, вигиркує:
— Екстрена телеграма! Революційний і контрреволюційний рух у Парижі! Одеса біля моря! Із Сан-Франциско задешево переїздять у Чикаго! Радіо про товариша Троцького! Троцький у нашому місті! Доповідь товариша Троцького!
Висока постать поманула горланя з вікна спального вагону:
— Що ви там про мене кричите?
— Я — "Ревмолот". Ось репортерський квиток. Редактор... партком... телефонограма... Накажіть вартовому пустити...
...Об одинадцятій годині редактор знов почув торохтіння візника.
— Товариш Троцький на вокзалі приймає членів парткому. Ось вам інтерв'ю, ось вам відчит про доповідь у партклюбі.
— Яка доповідь? Вона ж іще не починалась.
— Ну-у! Ось "Вісті" вчорашні. На столі в т. Троцького були. Доповідь на зборах харківської організації. Хіба за один день світ перевернувся чи тов. Троцький свої погляди змінив?
— Михасику! Гонорар — рядок за десять. Варгань підзаголовки, щоб у вухах ляскотіли і в очах мелькотіли. Хай живе "Ревмолот"!
Михасик індичився, переказуючи вражіння.
— Мені що? Хіба мені вперше? Я колись і в Раковського[204 — Раковський Христіан (1873-1941) — голова уряду Радянської України в 1919-1923 рр. Репресований.] інтерв'ю брав. А кумедно товариш Раковський вимовляє, знаєте: замість незаможні селяни та "незамужні". А потім ще: "кладіть меч у ножиці".
...В друкарні робота шкварчала. Редактор сам прийшов випускати число.
— От Америка! Вони там іще слухають, а ми тут уже верстаємо повний звіт, — приказував хвальливо він, додивляючись, щоб після кожного ефектовного абзацу було в дужках — (гучні оплески).
— Як там був, — щасливо посміхався він, ідучи вдосвіта додому. — "Times" чи "New-York-Herald"[205 — "Times" чи "New-York-Herald" — йдеться про тогочасні популярні видання англомовного світу.] абощо. Резолюція тільки, скажу, та дебати не вмістилися — завтра будуть...
Ранесенько прокинувся редактор і відразу до телефону:
— Партком. Секретаря. Товаришу, як вам подобається відчит про вчорашні збори?
— Які збори? Вони ж не відбулися. Товариш Троцький поспішав їхати далі. Ви ж знаєте...
Телефонна трубка покотилася на свіже число "Ревмолота", де на першій сторінці великими літерами писалося:
Доповідь т. Троцького в партклюбі.
Харків, 6/ХI 1924 р.