Два коні

Сергій Пилипенко

Два коні везли віз на кручу,
Вантажений, важкий, рипучий.
Один — баский, крижастий,
Другий — кволий,
І дужому говорить:
"Ну, як тебе не клясти?
За тобою
Я поспішати завжди мушу,
Й візник мене нещадно пужить[ Пужить — б'є пугою (батогом).].
Від тебе маю гніт і батоги,
Не хочу більш в супрязі йти
І працювати тут надміру".
Озвавсь візник до коней:
— Вірю,
Що кволий
Батогів у мене більш приймає,
Та воза другого я де придбаю?

В супрязі ходять люди і народи,
І тяжко слабшому, і шкода,
І поки що несила
Зробити так,
Щоб всі свій віз возили
І мали спільний шлях.