Неправдою – кожні стіни,
Перегороди і стелі,
Коли чую голос змінний
Долі своєї;
Як ловлю той голос у сіті
Розуміння свого,
Голос глухий і неситий
Про здобич.
2
Ім'я сучасного – ми,
Ім'я будуччини – чин,
Хто опинився, – той служить тьмі,
Хто в поході – звитяжить він,
Він підлетить, як орел,
Він зіллє все,
Що з глибоких джерел
День нам несе.
3
Мертвота, стерво живуче
Є все, що творить тіло,
Коли в щоденності тучі
Архангелів меч і крила
Серце людське не узріло,
Коли серце не повстало
Над буднями своїми,
Як вічности знак – Хорала,
Що незглибимий.
4
Щоденний бій, мов корона
На чолі Того,
Хто є істота Закона
І зерно всього.
Сурми для Того,
Хто держить дві чаші повні
Всесвіту всього.
(1930)