Окопні оповіданнячка (збірка)

Написано на бойових позиціях під Білогорівкою Бахмутського р-ну Донецької області у період літо 2023 — зима 2024

МІЙ ТАТО — МІЙ ГУРУ

(Усі події та персонажі вигадані)

Мій тато — мій гуру. Коли мені було дев'ять років, він сказав мені:

— У близькому майбутньому ти почнеш хотіти сексу. Це змусить тебе відчути потребу в гуру. Зараз тобі навіть не уявити, наскільки людина може бути розгубленою, безпорадною і небезпечною для себе і для інших перед лицем деяких своїх бажань та потреб. Сексуальні бажання і сексуальні потреби — найнебезпечніші та найбільш неоднозначні бажання і потреби людини. Без допомоги гуру вони стають причиною невдоволення, мучення та трагедій. Але якщо в тебе є гуру, ти зможеш досконалим способом задовольняти ці бажання і потреби. І кращого гуру, ніж я, тобі не знайти. Май на увазі. Щойно це в тебе почнеться, звертайся до мене за допомогою.

— Добре, — відповів я, — дякую.

— Але насправді тоді буде вже пізно.

— Чому?

— Бо секс без любові позбавляє щастя. До того як ти почнеш хотіти сексу, ти повинен навчитися любити. Ти дружиш з якоюсь дівчинкою?

— Ні.

— Чому?

— З дівчатами не цікаво. У мене з ними нема нічого спільного.

— Як нема? У твоєму класі дівчаток більше, ніж хлопців.

— То й що? Що в мене з ними спільного?

— Навчання, наприклад. Дівчата зазвичай вчаться краще за хлопців. У вашому класі хто краще вчиться — хлопці чи дівчата?

— Дівчата. Саме через це вони такі задаваки. А задавак ніхто не любить. І я теж не люблю.

— Зрозуміло. А тепер уяви, що за кілька років тобі хотітиметься сексу з дівчатами. Важко уявити? Проте саме так це і буде, з імовірністю 95%. Дев'яносто п'ять відсотків чоловіків хочуть сексу з жінками. І тільки п'ять відсотків — геї. Тож ти повинен навчитися любити дівчат. І це потрібно почати зараз. Бо до того часу, коли тобі почне хотітися сексу, в тебе має бути дівчина, яку ти кохатимеш і яка кохатиме тебе. Почни придивлятися до дівчаток. Спробуй помічати в них щось добре, цікаве. І коли в тебе виникне цікавість до якоїсь дівчинки, подружися з нею.

Я обміркував слова тата і вирішив, що геєм я бути не хочу. Хоча мені було тоді ще незрозуміло, що таке сексуальне бажання, але якщо воно неминуче мало до мене прийти, мені було огидно уявити себе тим, хто сує пісюн у попу якогось хлопця та всілякі інші гидкості, які я побачив в інтернеті за запитом "секс хлопця з хлопцем". Їй-бо, хоча те, що я побачив за запитом "секс хлопця з дівчиною", мене також добряче шокувало і я навіть засмутився від думки, що мені цього колись хотітиметься, все ж таки, якщо вже якась сила примусить мене це робити, то краще так: з дівчиною.

Ще розмова з татом змусила мене проаналізувати моє життя. "Чому я дружу лише з хлопцями? Та через те що я сам хлопець. Це ж природно й логічно — дружити з такими ж, як ти. А ще через те що ми, хлопці, кращі за дівчат. Це навіть не потрібно нічим обґрунтовувати. Це є певна річ. Аксіома, як в алгебрі. Стоп. А чи дійсно існує така аксіома? Чи, мабуть, це стереотип? От чого я геть не хочу, то це мати хибні переконання на ґрунті загальноприйнятих штампів. До речі, чи настільки загальноприйнятих? Так вважають усі хлопці. А дівчата, мабуть, впевнені, що найкращі вони. Сто відсотків, вони так думають. Інакше б вони не задавалися. Виходить, що я тут стикнувся з суб'єктивною думкою, а геть ні з якою не аксіомою".

Я став гортати в пам'яті враження і спогади, пов'язані з дівчатами. "Звісно, мерзенні істоти. Наклепниці, зануди... Навіть краще не перелічувати. А хлопці? Ну от дійсно, навіщо я так узагальнюю? Адже якщо бути цілковито відвертим, то, коли я кажу "хлопці", вкладаючи в це слово все найкраще, що я в нього вкладаю, я ж насправді маю на увазі себе. Бо хлопці в цілому — це ще ті тварюки. Жодна дівчина неспроможна на все те насильство, жорстокість, грубість, бездушність і садизм, який проявляють хлопці". Згадавши все зло, яке завдали хлопці мені та багатьом іншим, я раптом збагнув, що насправді дружу з дуже поганими створіннями. Це був мій перший досвід просвітлення: я раптом усвідомив, що дівчатка нічим не гірші, а скоріше навіть набагато кращі за хлопців. Це наче полуда спала з моїх очей. Отож воістину мій тато — мій гуру.

Прийшовши наступного дня до школи, я з величезною цікавістю став спостерігати за всіма дівчатками, яких там зустрічав. Нічого поганого не помітив. Насправді все погане, що у мене з ними асоціювалося, ґрунтувалося на якихось окремих враженнях, а не на тому, що я бачив щоденно. А щоденно я їх просто не помічав. А тепер став помічати. І виявилося, вони — прикольненькі, миленькі, гарненькі такі людинки. Ось коли я збагнув значення слова "няшечки". Воно першим спало мені на думку того дня, коли я вперше розглядав дівчаток у школі. Причому я зауважив за собою, що понад усе зворушували мене першоклашечки. Особливо одна мала. "Ну така чарівниченька! І личенько таке розумненьке, спокійне. Як я раніше її не бачив? Адже в одній школі вчимося".

На перерві після другого уроку, коли я вже був упевнений, що хочу дружити з цим янголятком, я підійшов до неї і сказав:

— Привіт, мала! Як твоє ім'я?

— Даша.

— А моє Паша. Тебе ніхто не кривдить? Ти така маленька, беззахисна. Якщо хочеш, буду твоєю підпискою.

— Я не маленька. Я вже доросла. Але підписка мені потрібна. Дякую.

— Ще можу допомагати тобі з навчанням, — сказав я і аж прийшов у захват від цієї думки. Адже я геть не так добре вчився, щоб бути в змозі комусь допомагати в навчанні. Скоріше сам потребував допомоги. Але першоклашку-то я точно міг підтягнути, якщо потрібно. І уявити себе в цій ролі мені було дуже приємно.

— Дякую. Інколи буває не все зрозуміло, і було б чудово, якби був хтось, хто міг би пояснити.

— Розберемося в усьому, що тобі незрозуміло...

Такий добрий настрій у мене після цієї розмови зробився. Ніби досі в моєму житті не було чогось дуже важливого, такого, без чого життя чоловіка (а я сьогодні раптом відчув себе справжнім чоловіком) неповноцінне і позбавлене якогось дуже важливого змісту, та ось сьогодні це щось у мене з'явилося.

На уроці хлопчик, з яким я сидів за однією партою, спитав мене:

— Чого це ти всю перерву протеревенив з якоюсь малявкою?

"Гопа! — подумав я. — І що ж мені відповісти? Правду точно не варто. Отак, виявляється, буває: нічого поганого не робиш, а доводиться брехати, бо просто тупо не зрозуміють". І збрехав:

— Це ж моя двоюрідна сестричка Даша. Ти що, хіба не знав?

На наступній перерві, коли я знов прямував у бік класної кімнати, біля дверей якої тусувалися ті першоклашечки, серед яких була Даша, мене там зустріли пронизливі оченята її подружок.

— Що тобі треба від Даші? — суворо спитали вони мене так, наче підозрювали в тому, що я — учасник банди, яка викрадає дітей та продає їх на органи.

"А цим що сказати? Що вона моя двоюрідна сестричка? Не прокатить. Кумедно, але доведеться сказати всю правду, як є", — вирішив я і зізнався:

— У мене всі друзі — хлопці, жодної дівчинки. І ось мені раптом здалося, що це якось ненормально, якийсь гендерний дисбаланс. І я вирішив подружитися з якоюсь дівчинкою. Озирнувся по боках, побачив вашу тусовочку: прикольненькі, миленькі, гарненькі такі людинки. Особливо Даша. Ну така чарівниченька! І личенько таке розумненьке, спокійне. Підійшов, познайомився. Буду її підпискою. І з уроками допомагатиму.

— Ясно. Це нормально. Можеш і з нами подружитися. Нам теж підписка не завадить. І від допомоги з уроками ми також не відмовимося, — відповіли мені миленькі, гарненькі людинки.

— Я послухався твоєї поради і завівся сьогодні чотирма подружками, — сказав я татові, коли він прийшов з роботи.

Судячи з мовчазного виразу обличчя мого гуру, він був дуже задоволений своїм учнем.

— Проявлений зовні гуру — це лише верхівка айсберга. А головний Гуру — в серці. Головний Гуру — це Бог, який дає одкровення зсередини. Якщо ти бачиш, що проявлений зовні гуру й Гуру в серці разом, узгоджено ведуть тебе одним шляхом, це означає, що проявлений зовні гуру — той самий, котрий тобі потрібен, — ось усе, що сказав мій тато у відповідь на мою новину.

Подружок Даші звали Настя, Юля та Христина. Вони всі вчотирьох займалися в танцювальній школі і відразу ж запропонували мені теж записатися в їхню групу. І найбільш дивовижне — ця ідея мені дуже сподобалася. І хоча викладачка танців сказала, що це група для шестиліток та семиліток, а мені вже дев'ять, дівчатка переконали її взяти мене в групу. Вірніше, це зробила Даша, наговоривши, що на вербі груші, а на осиці кислиці:

— Ми взяли над ним шефство. Він — хуліган і злочинець, стоїть на обліку в дитячій кімнаті міліції. А ми — активістки міжнародної організації "Юні перевихователі рецидивістів". Якщо ви не візьмете Пашу в групу, він замість наших занять нюхатиме кокаїн, крастиме самокати в дітей та братиме участь у різанинах між кланами малолітніх гангстерів, під час яких його заріжуть. Школа танців повинна допомогти нам у нашій програмі реабілітації. Це дуже важлива місія.

Недарма ж я відразу звернув увагу, що в неї розумненьке личенько.

Дивовижно, наскільки сильно змінилося моє життя завдяки нашій дружбі, наскільки воно стало цікавішим, багатшим і змістовнішим. Справді це було геть інше життя. Геть. Я полюбив дівчаток прекрасною любов'ю друга та брата. Я захищав їх від хуліганів, для чого мені довелося піти ще й на секцію айкідо. Я опікувався їхніми успіхами в танцях і навчанні. Я дбав про їхнє щастя. І як же був від усього цього щасливий я сам! Адже мої дівчатка були дуже успішні в танцях і навчанні та були такими вмиротвореними, життєрадісними, веселими, щасливенькими дівчатками! До речі, я й сам значно покращив свою успішність у школі, славився як танцюрист, особливо в парі з Дашею, і вже мав синій пояс айкідо.

Так ішли роки. Ми росли. І я з жахом чекав, коли ж мене довбануть ці неминучі страшні сексуальні бажання і потреби — найнебезпечніші та найбільш неоднозначні бажання і потреби людини, перед лицем яких я буду розгубленим, безпорадним і небезпечним для себе та інших. Як я хотів би, щоб я був винятком з правил і залишився асексуальним, як дитина, на все життя.

Спостерігаючи за своїми однолітками-хлопцями, я збентежено помічав ознаки того, що багатьох з них уже довбало.