Літом я ходила,
Та на греблі коло броду
Парубка зустріла.
Я б зірвала той горішок —
Не достану тільки;
А він візьме та й підійме
Дівчину до гілки.
Як зірву один горішок —
Жменю розсипаю;
Щоб не впасти — козакові
Шию обіймаю.
Як почну ж я ті горішки
Долі підбирати,
То наткнусь йому до личка
Треба цілувати.
Кажуть люди, що ліщина
Уродила густо;
А як в торбу подивлюся,
Так у їй і пусто.
Прийде вечір, буде треба
На село вертатись;
Гляне мати моя в торбу —
Стане дивуватись.
Скаже: "День ти працювала,
Чи невже ж то не вродило,
Що їх в тебе трішки?"
Я одвічу: "На ліщині
Спіють ті горішки,
Так я спала під кущами,
Натрудивши ніжки!"
1877