Спорт у повсякденному житті

(Доповідь на зібранні співробітників "Червоного перцю")

Любі товариші!

Один бродячий провінціальний лектор, розповідаючи про шлюб і сім'ю, ошарашив простодушну публіку таким повідомленням:

– Забувши про раціоналізацію, жінка безробітного барабан­щика подарувала чоловікові двох жовтенят. Уявіть же собі зди­вування щасливих батьків, коли в ручках першого спадкоємця вони побачили прекрасний футбольний м'яч і почули солідний басок:

"Оце і єсть славнозвісне життя? А кому б тут, папашо, загна­ти гол, га?"

А другий, з'являючись на світ, помахав веслом і пронявчав:

"Тут, здається, не тільки яхт-клубу, а й порядної річки нема? Ану, Кіме, допоможи..."

Цей маленький факт ще раз свідчить про небувалий розквіт нашої фізкультурної справи.

Але й досі ще зустрічаються люди, що заперечують величезну користь фізкультурної треніровки у повсякденному житті.

Моє завдання – вщент розбити невір'я скептиків.

1

Темна ніч десь на околиці міста.

Ви проводжаєте додому особу, що позавчора в кіно пекучим поглядом глибоко поранила ваше серце.

З усією красномовністю ви, за допомогою цитат з Воло­димира Сосюри, запевняєте її, що для неї ви можете дістати з неба зірку, кинутися з кручі в Дніпро і навіть полаятись зі своїм завом.

І раптом вас зупиняє темна постать і хрипко починає доводи­ти, що чорти вас не візьмуть, коли завтра ви купите собі і вашій дамі друге пальто.

Що ви робитимете, коли ви не спортсмен?

Вам доведеться втішатись тільки тим, що ваше прізвище буде завтра надруковане в газеті у відділі пригод і злочинів.

Зовсім інша річ, коли ви – фізкультурник.

Тоді ви граціозним жестом хапаєте руку вашої улюбленої, палко притискуєте до губ і, пригадавши головні правила бігу на далеку відстань, швидко стрибаєте убік і зникаєте у тьмі. Ви, ра­зом зі своїм пальтом, врятовані. Ваша улюблена буде зачарована вашою силою і витривалістю.

Вивчайте ж, товариші, біг на далеку відстань і стрибки на місці.

2

У вашої жінки з дружиною Нікчеменка і мадам Дрюк спільна кухня.

Одного прекрасного ранку ваша жінка хоче приготувати сніданок і помічає, що мадам Дрюк у змові з цією мокрою куркою Нікчеменчихою вдруге зламали вашу голку від примуса.

Коли ваша жінка фізкультурниця, коли вона добре натрено­вана у киданні диска, ядра, – вона моментально хапає сково­рідку (диск), прицілюється в голову мадам Дрюк – і акт справедливости відбувається негайно.

Ваша сімейна честь, ваше щастя і добробут – відновлені.

Жінко! У фізкультурній справі ти повинна стати поруч з муж­чиною.

3

Величезне значіння має вміння плавати.

Уявіть собі, що, купаючись у ванні, ви захопилися природою і відплили далеко від берега.

Що буде, коли ви погано плаваєте, а до того ж ще не знаєте правил дихання? Вам загрожує небезпека назавше розпрощати­ся з життям.

Коли ж ви добрий плавець, ви лягаєте на спину, робите кілька сильних рухів руками – і ви вже виходите на берег під гучні оплески родичів та знайомих...

Або такий випадок.

Ви їдете пароплавом з Одеси до Бомбея. Серед Індійського океану шторм. Катастрофа. Пароплав гине. Люди потопають.

А ви, мов нічого не було, скидаєте піджак, стрибаєте у воду і, хи­тро посміхаючись, спокійно пливете на спині до острова Цейло­ну. Там ви переодягаєтесь і повертаєтесь суходолом до Одеси.

Хто вас врятував?

Вміння плавати врятувало вас, товаришу.

4

Ви – молода дівчина.

Ви палаєте бажанням з'єднати своє життя з особою протилежного вам полу. Просто кажучи, ви хочете заміж.

Знайомі молоді люди не цілком поділяють ваше бажання,

Де вихід? Хто вам допоможе?

Та спорт же, спорт вам допоможе, шановна товаришко! Вчіться стріляти. І з рушниці, і очима. Найголовніше – очима.

Стрільба – найкорисніша галузь спорту.

***

Я міг би навести сотні прикладів про користь спорту в повсякденному житті, але навряд чи треба дорослим людям доводити, що два по два – чотири.

Вас не пускають до театру по трамвайному квитку.

Чи знаєте ви бокс? Коли знаєте, вважайте, що ви вже пройшли.

Ви ще, здається, вмієте робити гімнастичні вправи на кобилі?

То вам уже не страшно, коли автомобіль помилково наїде на вашого візника і ви, зробивши сальто-мортале, випадково переміститесь з вашого сидіння на спину кобили. Ні вправи на кобилі, ні верхова їзда – для вас не новина. Ви натягаєте віжки, легенько стьобаєте кобилу стеком і, знявши капелюха, ввічливо питаєте міліціонера, що вже стоїть біля вас із кни­жечкою:

– А скажіть, будь ласка, як мені проїхати на Римарську, 22?

Навіть тут, у цім незвичнім стані, ви матимете такий гор­дий та незалежний вигляд, що перехожі закам'яніють від за­хоплення.

Моєму приятелеві, газетному співробітникові, лижний спорт одного разу буквально врятував життя.

Сергій збирався їхати до Ленінграда. Він завчасно купив собі квитка і не поїхав того вечора тільки через те, що з ним трапилась маленька неприємність: він на лижах переламав собі руку.

І що ж ви думаєте? Поїзд, що ним Сергій мав їхати, зійшов з рейок, багато людських жертв... а Серьожа в цей час – живий і здоровий – спокійно кричав під ножем хірурга.

Так лижний спорт урятував життя людині.

Я скінчив.

("Червоний перець, № 10, 1928 р.)