на сливи паморозь лягла, –
солодка осені притома
і тіло й душу пойняла –
і на долоні рівноваги
уже пливе журба полів,
та ще в думках немає зваги,
як ватажка у журавлів…
на сливи паморозь лягла, –
солодка осені притома
і тіло й душу пойняла –
і на долоні рівноваги
уже пливе журба полів,
та ще в думках немає зваги,
як ватажка у журавлів…