В рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні,
у дні багаті,
і на вогнях,
і при багатті —
ти від колиски до труни!..
Хоч не чужою чужиною
чужі були і є мені,
немов луною голосною
твої лунають голосні!..
Озвуться чистими тонами
їм приголосних сто рядів —
басами і напівбасами
м'які, сонорні і тверді!..
Як найцінніша нагорода,
немов Дніпра могутній плин,—
пісні великого народу
з країни сонця і калин!..
В братів сім'ї вишневим садом
стрічаєш ранки голубі,—
моя відрадо
і порадо,
безсмертя суджене тобі,
бо
ти —
як мати в рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні,
у дні багаті,
і на вогнях,
і при багатті,
ти —
від колиски до труни!
За матеріалами: Володимир Підпалий. "Вишневий світ". Книжка лірики. Київ, видавництво "Радянський письменник", 1970 р., стор. 112 — 114.