Самота

Володимир Підпалий

І зелені і сонця – прибуло
за день всього…
Зелене все доокруж
з відтінками блакиті…
Дивина,
немов журба поетова, та й годі!..

Зробилось зрозумілішим усе:
земля, дерева, і високі птахи,
і першй грім ламкий, і самота
не видається більше самотою…