Маятник натомився

Володимир Свідзінський

Маятник натомився.
День, ніч,
Літо, зима –
Дебелу тишу гойдай, гойдай,
Маятник дихає, як ранений.

А чом я не чув його брязку,
Як моя дівчинка була зо мною?
Бувало, вона лягає,
А я приходжу прочитати їй казку.

День, ніч,
Літо, зима,
Час часу не стоїть.
Пожовкли прочитані книги,
По закутках снядіє чорне,
Павук угортає старощі в павуть –
Не вгорне.

День, ніч,
Лічена кожна мить.
Маятник хрипить.