В передчутті

Іван Малкович

Дитинку носить, Бога просить
і сни дитинчині — мені
розказує, і в напівсні
до ката (місяця) голосить.

І наслухає — ще не мама —
ще маменятко лиш, однак
тривоги тої — повне море…

Вслухаюсь в серденько так само:
тулюсь, шепчу йому про гори,
і вгадуємо долі знак.

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

Біографія Івана Малковича