Словами, дровами, життям, сукном…
Та на аршин лягла рука не кожна,
– Як і раніше, мрію за вікном.
Що я продам? Мій крам – від мрій утома,
Широке серце й бідний олівець!
Річ світова, і річ давно відома –
Який вже там ще й з мрійника купець…
Та знаю, вірю – через дні і муку! –
Ось підпереже землю мить така, –
І над базаром стисне мрійну руку
Упевнена долонь робітника!