Тато – не звертались, а рара!
Доки навіть хутір не второпав:
– Слів в крові намочених лупа!
Вийшли гречкосії на узгір'я,
Усмішкою очі зайнялись, –
Сходу ще не оране безмір'я,
Заходові в серце подивись!
Виродки, зодягнені по моді…
Визиски… аборти… кокаїн…
Поруч – гнів натомлених заводів,
Болі поневолених країн!
…Опери?.. Розбещені малюнки?..
"Золота, кокоток і вина!"
…Раз за день набиті хлібом шлунки…
…раз в житті розігнута спина!
…Стерлінги… і франки… і корони…
…рани у серцях робітників!..
…трупами уквітчані закони!..
…зброєю зґвалтовані віки…
…Вславили і поступ, і культуру
Воєм ненажерливих гармат!
Трупами розстріляних край муру!
Сотнями в крові омитих дат!
…Бавиться гуманністю по змозі
Сили і кишені адюльтер!
Ти й досі
Крові на кишенях не обтер?
Ахали – максліндери і поступ!
Мріяли Прилуки про Париж!
– Доки все у формулочку просту –
Шлунок, гаманець і ніж!
Стали гречкосії – і докором
Очі невблаганні зайнялись:
– Заходе, ану, коли не сором,
Сходові в обличчя подивись!