Тогда под сенью областного литобъединения "Гроно", тяжкая участь руководить которым выпала мне, сформировалась удивительная по силе таланта и непохожести своей плеяда молодых литераторов — Игорь Потоцкий, Александр Айзенберг, Васьгль Пивень, Олег Дрямин, Евгений Ушан, Леся Борщевская, Элеонора Мазуренко, Владислав Китик... — многие из которой уже давно стали членами творческих союзов или, по крайней мере, имеют по несколько книг.
Если исходить из сугубо временных критериев, то первым сборником своим Нина Вадимова — начинавшая тогда довольно ярко и заметно — как бы несколько припоздала: слишком уж много времени было отдано преподавательской работе, сотворению кандидатской и просто суетному городскому бытию. Но парадокс искусства в том и заключается, что Талант никогда не опаздывает, он всегда рассчитан на свое время, свое общество, свое поколение, а главное — свое миропонимание. Так стоит ли гадать на кофейной гуще бренных дней наших, не лучше ли обратиться к литературно утонченной и по-женски мудрой поэзии?..
ГРОНА ОСЕНІ АРКАДІЙСЬКОЇ
Цього разу зібрання членів елітарного клубу відбувалося в читальному залі обласної дитячої бібліотеки, на базі якої, до речі, під керівництвом завідуючої бібліографічним відділом, діє юнацьке відділення клубу А буквально напередодні в Кодимі відбулося — у вигляді фестивалю — зональне засідання Аркадійського літературного клубу, в якому взяли участь літератори-аркадійці та члени інших студій і об'єднань з Колимського (де на чолі аркадійців стоїть член Національної спілки письменників України поетеса Наталя Палашевська), Балтського і Котовського районів. Цим засіданням, що, як завжди, відбувалося в салонному стилі, "біля літературного каміна" та з "літературним фуршетом", літератори відзначили відкриття нового приміщення районної бібліотеки для школярів, подарували бібліотеці свої книжки.
Тоді ж відбулася й презентація колективного поетичного збірника "Поетичне слово Кодимщини", упорядником якого й одним із авторів стала Наталя Палашевська. У ньому привертають увагу солідні добірки поетів-аркадійців Тетяни Бурдейної, Жанни Савицької, Тетяни Тримарук, Надії Птахи...
А на осінньому річному форумі в Одесі, який відбувся 29 вересня, підбито підсумки конкурсу "Аркадійська осінь — 2005", оголошеного восени минулого року, і засновниками якого, крім Аркадійського клубу, стали Центр української культури та редакція газети "Думська площа". Ясна річ, у конкурсі мали змогу брати участь не лише аркадійці, а й всі бажаючі, й активність перевершила найсміливіші сподівання: на розгляд журі було подано добірки віршів, і навіть книжки, 82 авторів з усіх куточків Одещини, різного віку й досвіду, серед яких були і члени Спілки письменників, і початківці.
Частина з цих творів була опублікована в літературних добірках газети "Думська площа", інші розглянуті журі конкурсу, яке мені випала честь очолювати, у рукописному варіанті. Так от, за конкурсом поетичних добірок, які були подані цими літераторами, лауреатами "Аркадійської осені — 2005" визнані поети Сергій Левін з Ізмаїла, Наталя Палашевська з Кодими і Валентина Присяжна з Котовська, а також прозаїки Олег Дрямін — за видане окремою книжечкою оповідання "Кіт Вася" та Олександр Айзенберг — за новелістичну збірку "Страсти. Голографические импровизации". Дипломантами ж конкурсу визнані поети Віктор Мамонтов з Одеси, Жанна Савицька з Кодими, Тетяна Танасогло з Тарутиного, Оксана Картелян з Ізмаїла, Ганна Глазова з Одеси, Тетяна Бурдейна з Кодими та Мар'яна Кашкан з Одеси. Серед прозаїків дипломантом визнана Тетяна Шарникова.
Крім того, грамотами журі конкурсу та Центру української культури відзначені учасники конкурсу Тетяна Тримарук з Кодими, Ольга Хорошенко з села Шабо Білгород-Дністровського району, Надія Птаха з Котовська.
Тоді ж, на форумі Аркадійського літературного клубу, відбулося й оголошення лауреатів уже досить популярної Всеукраїнської Аркадійської літературної премії, заснованої Українською асоціацією письменників та Аркадійським літературним клубом, і серед лауреатів якої вже бачимо відомих письменників з Києва, Івано-Франківська, Одеси. Так ось, лауреатом Аркадійської літературної премії 2005 року визнано відомого талановитого поета з Вінничини, члена Національної спілки письменників України Анатолія Звірика, який привернув увагу шанувальників свого поетичного слова справді совісною поетичною збіркою "Совість", в якій відтворено та осмислено проблеми сьогоденного українського буття, коли паростки великої національної надії підточуються ерозією совісті, людяності, відданості своїй землі і своєму народові. Отого українського буття, в якому, серед іншого:
Мені всі радять по-блюзнірськи українці кровнії: писати треба українською, та тільки іншомовною.
Проте Анатолій Звірик, цей мужній — ужитті і в літературі — чоловік, завжди писав і пише не іншомовною, а нашою українською народною мовою та задля нашого ж народу. Поезія Анатолія Звірика філософічна, образна, сповнена життєвих парадоксів. Саме такою вона постає перед нами в збірках "Тривоги", "Промінь", "Самота", "Небесне і земне", "Величина сльози"... Крім того, лауреатами цьогорічної Аркадійської премії стали переможці конкурсу "Аркадійська осінь" член Національної спілки письменників прозаїк з Одеси Олег Дрямін — за повість "Отрок, несущий свет" та оповідання "Кіт Вася", і член Аркадійського літературного клубу Олександр Айзенберг — за новелістичну збірку "Страсти. Голографические импровизации".
Користуючись нагодою, від імені правління Української асоціації письменників та Аркадійського літературного клубу, вітаю всіх переможців та дипломантів з високими мистецькими відзнаками. Нехай вам усім щастить на творчій ниві! Водночас повідомляю, що наш щорічний конкурс "Аркадійська осінь" оголошено вже як конкурс 2006 року. Отож до нових зустрічей на шпальтах "Думської площі" та інших видань.
АНТОЛОГІЯ ПОЧАТКІВЦЯ
Поява чергового щорічного альманаху "Вітрила" — це завжди подія у мистецькому житті України. Не став винятком і черговий номер його — "Вітрила-78", який з'явився друком у видавництві "Молодь". Досить сказати, що на його сторінках побачили світ твори 52 початкуючих авторів — поетів, прозаїків, гумористів, перекладачів та літературних критиків — із тих, кого вважають "на підході" до літератури. Бо хоча ці автори ще й не мають власних книжок, проте встигли заявити про себе помітними публікаціями в обласній, республіканській, а дехто — й у всесоюзній періодиці.
Таким чином, альманах є немовби своєрідною антологією початківців, яка дозволяє нашій критиці, усім, хто цікавиться мистецтвом слова, простежувати певні тенденції у творчості наймолодшого покоління митців і, водночас, дає змогу початківцеві ознайомитися з творчістю своїх ровесників, відчути приналежність до цілого літературного покоління, що теж має величезне значення у справі морального та мистецького становлення молодого письменника.
Серед авторів "Вітрил-78" ми зустрічаємо вже досить відомі за періодикою імена поетів Миколи Рябчука з Волині, Миколи Мірошниченка з Донбасу, Юрія Кириченка з Дніпропетровська, Марії Людке вич зі Львова; поетеси, що виступає в періодиці і як перекладачка з болгарської, румунської та молдавської мов, Ніни Матвійчук із Києва. А ще — перекладача Анатолія Шпиля з Київщини, в інтерпретації якого в альманасі видруковано кілька прозових мініатюр відомого латиського поета і прозаїка Іманта Зієдоніса.
Значно скромніше репрезентовано у "Вітрилах-78" загін початкуючих прозаїків. Та, мабуть, слід вважати, що співвідношення поезії і прози відбиває тут дійсний стан речей: не так вже й багато нині в Україні молодих прозаїків. Та, поза це, маємо змогу познайомитися з фантастичним оповіданням "Слово старого Джина" — надзвичайно рідкісний жанр серед наймолодшої прози — Олександра Тесленка, лікаря за фахом, з Києва; двома гуморесками Юрія Царика, що вже не раз виступав на сторінках журналів "Перець" та "Прапор" і газет "Літературна Україна", "Молодь України" та низки інших видань, а також із творами Наталки Сподаренко, Миколи Славинського, Софії Серебрякової, Василя Піддубного.
Серед поетичної когорти, на жаль, нема жодного нашого земляка. Але одеську прозу репрезентовано новелою молодого прозаїка, журналіста за фахом, Віктора Сильченка — "Нічна телеграма". До речі, Сильченко теж досить активно виступає на сторінках періодики і зараз підготував до видання рукопис своєї першої прозової збірки, запланованої видавництвом "Молодь".
Новий, розрахований на виступи молодих критиків розділ "Творча майстерня" відкривається у "Вітрилах-78" статтею відомого українського письменника, лауреата Ленінської премії Олеся Гончара "Цвіт народного слова", у якій митець ділиться роздумами про громадське покликання і обов'язок письменника, радить молодим літераторам вдумливіше працювати над словом, глибше проникати у суть соціальних явищ сьогодення.
Нещодавно, напередодні республіканської наради молодих письменників, що відбувалася у Києві в середині січня цього року, на правлінні Одеської організації Спілки письменників України було одностайно прийнято до Спілки молодого критика, науковця Одеського університету Володимира Панченка. Статті В. Панченка про сучасну українську прозу не раз з'являлися на сторінках таких солідних видань, як "Вітчизна", "Жовтень", "Дніпро", "Літературна Україна", "Прапор", а останнім часом — і на сторінках наших центральних видань. Зараз він підготував до захисту кандидатську дисертацію, тема якої теж стосується проблем сучасної української прози й, особливо, прози молодих письменників. У "Вітрилах-78" Володимир Панченко виступає із статтею "Магнітне поле конфлікту", у якій аналізує нові твори Юрія Нікітіна ("Огнепоклонники"), Сергія Носаня ("На баркасі") та Григорія Люлька ("Зошит із зелен-явора"), 3 аналізом поетичних дебютів останніх років виступають тут і молоді, але вже досить відомі критики Михайло Слабошпицький та Анатолій Скрипник.
Варто відзначити також, що альманах досить вдало ілюстровано репродукціями з картин молодих художників-графіків, студентів Київського художнього інституту.
Звичайно, цей випуск альманаху ще рецензуватимуть, оцінюватимуть його знахідки і прорахунки, та, як би не поставилася до нього наша сувора критика, "Вітрила-78", безсумнівно, є цікавим явищем літературного року[50].
ТВОРЕЦЬ КНИЖКОВОГО ДИВА
17-19 травня в Одесі відбувалася VIII Всеукраїнська виставка-форум "Українська книжка на Одещині".