Пригоди професора Віл'яма Вокса на острові Ципанґо

Леонід Чернов

Сторінка 6 з 6

По рейках побігли пихкотливі поїзди, заспівали трамваї, відкрились банки, шинки, храми. За все подбали добрі білі люди.

Одне тільки скотарство не процвітає в цій країні, бо білі люди успішно заміняють в'ючну скотину чорношкірими.

Діди сумно похитують головами й тяжко зітхають:

– Прийшов кінець нашій країні...

Молодь кидає повні пекучої ненависти погляди на білосніжні котеджі білих людей і шепоче у відповідь:

– Кінець? Дурний ти, діду, – через те й верзеш таке. Ти чув про повстання наших біля Великих Озер?.. Це тільки початок.

_______________________________


Примітка

Твір Леоніда Кіндратовича Чернова (справжнє прізвище Малошийченко) "Пригоди професора Віл'яма Вокса на острові Ципанґо" представлено тут за публікацією у харківському журналі "УЖ" № 1 (3) 1929.

1 2 3 4 5 6