Тож насамперед потрібна стежа за Кримом.
Князь помітив Грицика, що їхав неподалік у гурті татарчуків, вивільнених з полону, і розповідав їм щось веселе.
— А чого ти не зі Швайкою? — здивувався Глинський.
— Він мене відпустив, — уникаючи княжого погляду, відповів Грицик. — Маю одну справу.
Наразі князь завважив, що в Грицика сакви такі самі повні, як і в Демка.
— А ти що везеш? — запитав він і тицьнув пальцем в одну із саков. — О, та в тебе тут не лише зброя!
— Та… — чи не вперше в житті не спромігся на відповідь Грицик.
— Він хоче викрасти собі наречену, — відказав за Грицика татарчук, якого, як уже відав князь, звали Ренатом.
— Викрасти? — підняв брову Глинський. — Він що, потатарився?
— Він — ні. Але цього хочу я.
— Чому?
— Бо вона моя сестра.
— Зрозуміло, — кивнув головою князь. — Звичаї предків порушувати не годиться. І хто ж йому помагатиме її викрадати?
— Я, — сказав Ренат.
— Ти? — здивувався князь. — Власну сестру?
— Так, — підтвердив Ренат. — Бо він — найвірніша людина в світі.
Примітки
Чорнийліс — у ті часи праліс, що тягнувся уподовж річок Тясмин та Базавлук.
Чамбул — загін.
Улус — загін.
Дунгиз — свиня.
Арак — алкогольний напій з молока.
Тумен — 10-тисячний загін воїнів.
Богатури — дужі люди, силачі.
Бінбаша — тисяцький.
Олтава — нині місто Полтава.
Шаплик — дерев’яна посудина, схожа на перерізану діжку з вушками для носіння.
Поршні — м’яке взуття.
Акерман — місто Білгород-Дністровський.
Хаджибей — Коцюбіїв — Качибей — Одеса.
Ґьозлів — місто Євпаторія.
Карасубазар — місто Білогірськ.
СиніВоди — річка Синюха, над якою 1362 року литовсько-українське військо за 18 років до битви на Куликовому полі розгромило татарську орду.
Азі-Кале — так турки називали Очаків.