Велика вода, подібна до розбавленого, добродушного медведя, уважно несла на своїй м'якокожухій спині тендітну шкаралупинку човна геть далі й далі від берега рабства у таємничу темінь на волю, що царювала на невидимих островах затоки й дальших берегів. Вільне саме, море з радістю помагало тим, хто також полюбив волю і ступив на її дорогу з власної охоти. Воно пильно затирало слід втікачів і муркотіло підбадьорюючу мелодію, переривану тихеньким сміхом змовника, злегка вдаряючи хвилями у боки човна.
Чоловіки налягали з усіх сил на весла, щоб ще перед бурею відплисти якнайдалі від берега і сховатися на якомусь безлюдному острові, а Жарі лежала на м'якому клункові своїх речей, притуливши голову до материних колін. Сабія ж пестливо перебирала пальцями її волосся й мовчала. Їй непотрібно розмови — вона щаслива тим, що її одинока дитина лежить поруч, довірчиво схилившись до її колін. Сабії вперше випало таке щастя в житті, і під його враженням вона забуває про всі інші випадки свого нещасливого материнства...
Кінець першої частини.
Примітки упорядника інтернетної публікації
Перший том роману Ольги Мак "Жаїра" представлений тут за виданням 1957-го року; видавництво "Гомін України", Торонто, Канада. Упорядник даної інтернетної публікації виправив друкарські помилки, котрі, на жаль, мають місце у паперовій книзі, і деякі відмінності тамтешнього тодішнього українського правопису привів у відповідність до сучасного офіційного українського правопису; але деякі відмінності і залишив, для, так би мовити, наявності деякого колориту тогочасного діаспорного видання. Нижче надається пояснення маловідомих слів, котрі авторка не пояснила у своїх виносках, а упорядник у тексті позначив зірочками (*).
Давун — удав.
Фрей — преподобний, святий отець (з португальської).
Дихавичний — задушливий, що страждає на задишку.
Екскомунікація — (екскомуніка, відлучення) — релігійне покарання, накладається вищою церковною інстанцією (собором, синодом, єпископом, першоієрархом, церковним судом тощо) за дії, несумісні із схвалюваним церквою способом життя, за грубе порушення церковних правил, за відступництво (апостасію) або єресь.
Виряд — військове спорядження.
Спешений — збентежений, зніяковілий.
Середник — засіб.
Чень — адже, мабуть, може.
Мищина — маленька миска.
Дижур — чергування.
… що їх так Жоакінем. — Схоже, між словом "так" і словом "Жоакінем" у надрукованому тексті через неуважність набірника в друкарні пропущений рядок.
Привідець — винуватець; заводій; ватажок.
Шпихліри і пивниці — комори і льохи.
Інтруз — непрошена особа.
Манджати — поспішати, швидко йти.
Одідичити — успадкувати.
Цера — колір обличчя.
Бахматий — мішкуватий, дуже широкий (про одяг).
Каригідний — недобрий, негідний, осудний, гідний кари.
Нава, або неф — поздовжня або поперечна частина простору монументальної споруди, що розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колонадою або аркадою.
Відмовляти вервичку — тобто читати молитви, рахуючи їх за допомогою вервички. Вервичка, або чотки — шнур з нанизаними намистинами (зазвичай у формі кільца), котрий у декількох релігіях (зокрема в індуїзмі, буддизмі, ісламі, християнстві) використовуються для рахунку прочитаних молитов чи інших ритуальних дій, збереження уваги й концентрації, задавання ритму тощо.
Конде — теж саме що граф. Відповідно, кондеса — графиня.
Вальор — значення людини, її вартість у суспільстві.
Едукація — виховання, освіта.
Ослупіти — завмерти у здивуванні, отетеріти, остовпіти.
Креатура — слухняний виконавець волі свого покровителя, ставленик впливової особи.
Котара — завіса, штора.
Реверенда — одежа священника, ряса.
Ковбик (тут) — колода, чурбак, обріз деревного стовбура для сидіння на зразок табурета.
Кормига — неволя, чуже панування.
[1] Кіньйон — дослівно "частина". (Тут і далі у виносках примітки авторки. А примітки упорядника інтернетної публікації до слів, позначених у тексті зірочками (*) дивіться у кінці книги).
[2] Віла — місто, чи оселя з правами адміністрування на прилягаючі околиці.
[3] Мадриня — хресна мати.
[4] "Ґварані" — на індіянській мові означає "вояк".
[5] Танґвапема — довгий кілок, тонший і круглий з одного кінця, грубший і чотирьохгранний — з другого. Служить, як довбня.
[6] Історичний факт: настоятель редуту о. Мола сім годин хрестив без перерви, так що під кінець вірні мусіли йому гримати руки.
[7] Оувідор — дослівно "той, хто слухає". Переносно — посередник між урядом і населенням в старі часи.
[8] Бужіґанґа — слово, завезене до Бразилії африканськими муринами, і є означенням усяких дешевих прикрас.
[9] Падриньо — хресний батько.
[10] Кана — цукрова тростина.
[11] Цікавим фактом є, що в мові багатьох індіянських племен батько називає сина "Таїра", себто, спадкоємцем крови; мати називає сина "Мембіра", себто, спадкоємцем тіла. Отже, згідно з віруванням індіян, дитина одідичує кров по батькові, тіло — по матері.
[12] "Бень те ві" — "Добре тебе бачу" — так співає цей пташок, що його і називають "беньтеві".
[13] Мізерикорд — кинджал, що ним добивали противника глядіятори в циркових грах-боях давнього Риму, коли один з них смертельно ранений, падав і просив добити його.
[14] "Кампос Жерайс" в перекладі означає "Поля Центрального Плоскогір'я" — рівнини, що тягнуться приблизно на 100 км. у довжину і на 50 у ширину на південний захід від західнього берега ріки Ітараре.
[15] Маракужа — повзуча рослина, що дає надзвичайно гарний біло-фіялковий цвіт, подібний до фуксії, тільки значно більший, і родить смачні, соковиті овочі.