Надаємо слово ініціаторові проведення цього конкурсу, президентові Аркадійського Літературного Клубу письменнику Богдану СУШИНСЬКОМУ.
* * *
Нещодавно, наприкінці вересня, Аркадійський Літературний Клуб відзначив свою чергову річницю — три роки від дня заснування. Як громадсько-творча організація він ще досить молодий, але склалося так, що вже з перших місяців свого існування він став помітним явищем у мистецькому житті краю.
Офіційно клуб діє при Обласному центрі української культури (директор — Галина Анатоліївна Загребенюк, яка є віце-президентом клубу); крім того, він є колективним членом Української асоціації письменників та пов'язаний творчими угодами з кількома іншими громадськими організаціями; а до складу цього елітарного мистецького зібрання входять як члени Національної спілки письменників України, так і члени Української асоціації письменників, а також різних творчих студій та об'єднань.
Нагадаю читачам, що засідання клубу традиційно відбувається у вигляді "літературних салонів" у Золотій залі Літературного музею; в кафе, на березі моря; в парку посеред природи або в читальних залах бібліотек, при цьому регулярно організовуються виїзні засідання його в Кодимі, Тарутиному, Котовську, Ізмаїлі, Арцизі, де вже діють філії нашого клубу. Майже всі члени цього зібрання мають поетичні чи прозові книжки, а минулого року кращі твори їх були опубліковані в альманасі "Аркадійський клуб — 2004". Причому основи літературної майстерності початкуючі літератори опановують тепер за книжкою автора цих рядків "Беседы у литературного камина: как стать писателем", в якій, серед іншого, узагальнено і досвід літераторів-аркадійцев.
Хоча чисельність членів клубу незначна, і засновники його принципово не прагнуть до різкого розширення своїх лав, проте кожне засідання клубу провадиться із залученням широкого кола шанувальників художнього слова, а також учителів, учнів та студентів, бібліотечних працівників...
А щоб дати змогу прилучитися до мистецтва слова якомога більшій кількості початківців, минулої осені було запроваджено щорічний літературний конкурс "Аркадійська осінь", кращі твори якого публікуються на сторінках одеської міської газети та аркадійського альманаху.
Ну а про успіх конкурсу свідчить вже хоча б той факт, що в ньому взяли участь 82 поети і прозаїки з усіх куточків Одещини, причому серед учасників є кілька по-справжньому талановитих чи, принаймні, здібних літераторів, для яких мистецтво слова може стати справою усього їхнього творчого життя. На спільному засіданні журі конкурсу та правління Аркадійського клубу лауреатами "Аркадійської осені — 2005" були визнані поети: Сергій Левін з Ізмаїла; Наталія Палашевська з Кодими та Валентина Присяжна з Котовська, а також прозаїки Олег Дрямін — за видане окремою книжкою оповідання "Кот Вася", в якому творчо досліджуються взаємини між людиною і світом "братів наших менших", та Олександр Айзенберг (обидва з Одеси) — за своєрідну новелістичну збірку "Страсти. Голографические импровизации".
Крім того, дипломантами конкурсу стали поети Віктор Мамонтов з Одеси, Оксана Картельян з Ізмаїла, Жанна Савицька з Кодими, Тетяна Танасогло з Тарутиного, Тетяна Бурдейна з Кодими, Мар'яна Кашкан та Ганна Глазова з Одеси. Серед прозаїків дипломантом конкурсу визнано Тетяну Шарникову з Арциза. І нарешті, троє активних учасників конкурсу відзначені грамотами, це Тетяна Тримарук з Кодими, Надія Птаха з Котовська та Ольга Хорошенко з села Шабо Білгород-Дністровського району.
Відтак, мені залишається тільки привітати від імені журі та Обласного центру української культури переможців цього конкурсу і побажати творчого натхнення всім його учасникам. А ще — проголосити відкриття літературного конкурсу "Аркадійська осінь — 2006", підсумки якого буде підбито восени наступного року[36].
НА ЯРМАРКУ "ЗЕЛЕНОЇ ХВИЛІ"
Від редакції "Одеських вістей": 4—6 серпня в Одеському палаці спорту відбудеться X Міжнародний книжковий ярмарок "Зелена хвиля", засновником якого стала Одеська обласна держадміністрація, а чільними організаторами — компанія "Експо-Юг-Сервіс" та товариство "Одесакнига", під національним медіа-патронатом "Книжника-рев'ю" (Київ) і за творчого партнерства Одеського літературного музею. 27 липня в Золотому залі Одеського літмузею відбулася прес-конференція засновників та організаторів "Зеленої хвилі". Нотатками з приводу організації ярмарки ділиться наш спеціальний кореспондент.
* * *
Цього року в організації міжнародного книжкового ярмарку "Зелена хвиля" з'явилася цікава новинка — докладний путівник ярмарку, який дозволяє будь-кому з відвідувачів швидко зорієнтуватися в тому, де саме розташоване представництво того чи іншого видавництва, яка тематика його книжкових полиць, яка його мовна, вікова і тематико-ідейна основа. І це дуже важливо, адже цього року перед одеситами та гостями міста свою поліграфічну майстерність демонструють понад 150 поважних видавництв та книготорговельних підприємств з Одеси, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Львова, Харкова.
Й одразу ж слід зауважити: дуже шкода, що вся "міжнародність" цієї ярмарки визначається лише участю в ній видавців і книготорговельників з Росії. Але при цьому відсутні ще недавно такі популярні серед одеситів видавництва Молдови, не побачимо ми тут видавців із Білорусі, країн Балтії та інших республік. Тож лишається сподіватись, що російсько-український книжковий вал "Зелена хвиля" з часом почне урізноманітнюватися ще й видавничою географією.
"Упродовж усіх десяти років, — мовиться в прес-релізі ярмарку, — "Зелена хвиля" незмінно зберігала свої відміні ознаки. Черга за книжкою, яка місцями переходить у "давку", — характерний знак "Зеленої хвилі", те, що відрізняє її від багатьох інших, не менш гідних, книжкових форумів. Демократичність нашого ярмарку — ще один його фірмовий знак. Тут є місце всім: високочолим інтелектуалам і споживачам покет-буків, дітям і старим, заможним і бідним, українським націоналістам, сіоністам і русофілам, — кожен знайде в книжковому морі свою хвилю. Йдеться як про тематику, так і про ціну: вибір дуже великий, треба тільки не лінуватися обійти всю територію ярмарку".
Звичайно ж, у цих словах виразно відчувається відлуння реклами, і було б дивно, якби її не було. Але, на честь засновників та організаторів "Зеленої хвилі", твориться вона не на пустому місці. Поряд з українськими видавництвами, відомими всім нам за творами, які постійно є на полицях наших магазинів, в ярмарку беруть участь такі знані в Росії книгодруки, як "Социум", "Аграф", "Лепта-пресс", "НЛО", "Время", "Гуманитарная академия"...
Подбали організатори ярмарку й про те, щоб "Зелена хвиля" перетворилася не лише у величезний торговельний майданчик, але й стала місцем проведення низки дуже важливих культурно-громадських та мистецьких заходів. Досить сказати, що в рамках ярмарку проводяться виставка "Художник і книга" (з фондів Одеського літмузею), благодійна акція з формування бібліотеки для школи-інтернату селища Піщана Балтського району; презентація книжок видавництв "Социум" (Москва), "Друк" (Одеса), "НЛО" (Москва) та низки інших, серед яких, зокрема, не залишиться непоміченою, наприклад, книжка віршів для дітей одеського поета Ігоря Потоцького "Кораблик", ошатно оформлена малюнками Геннадія Гармидера та видана "Друком".
За участі всіх відвідувачів "Зеленої хвилі" відбудеться підбиття підсумків книжкових конкурсів "Мистецтво книги" (голова журі — поет Анатолій Глущак) та "Одеса на книжкових сторінках" (голова журі — журналіст і літератор Роман Бродавко), а також вручення премій та дипломів кращим бібліотекарям Одеси. А той, хто стомиться від оглядин книжкових полиць та вітрин, може взяти участь у дискусії "Герой літературного "безвременья", у відкритому конкурсі "Ні дня без рядка" (найчитаючий школяр"), або в круглому столі "Культура книговидання", чи у зустрічах з письменниками, видавцями та громадськими діячами.
І ще одне принципове зауваження. По-перше, я дуже сумніваюся в тому, що, запускаючи в усі засоби масової інформації прес-реліз Десятої "Зеленої хвилі", тобто заходу, засновником якого значиться Одеська обласна держадміністрація, треба підкреслювати, що він розрахований і на "українських націоналістів, сіоністів та русофілів". Але абсолютно не сумніваюся в тому, що організатори книжкового ярмарку (їх аж — шість) на сторінках цього прес-релізу не повинні рекламувати свою основну мету у такий спосіб, цитую: "...Важная задача для нас — заинтересовать ведущие украинские издательства в необходимости показываться в русскоязычном городе, формируя тем самым интерес и уважение к национальной литературе и культуре. Хотелось бы, чтобы в Одессе были представлены истинные достижения украинского книгоиздания".
Якщо влаппувальники ярмарку справді хотіли викликати прояв поваги до "национальной культуры", то передусім мали б самі продемонструвати її, підготувавши прес-реліз, який сотнями роздавали під час прес-конференції в літмузеї та в засоби масової інформації, українською державною мовою, і водночас, забезпечивши перекладні варіанти для іноземних гостей. По-друге, засновники та організатори ярмарку, закликаючи "украинские издательства показываться в русскоязычном городе, формируя тем самым интерес к национальной литературе и культуре", самі демонструють нетактовність. Бо вони повинні знати, що будь-які видавництва, які знаходяться на території України, незалежно від того, якою мовою — державною, мовами етносів України чи іноземними мовами, вони видають книжки, залишаються... українськими! Незалежно від того, в якому "...язычном" чи "косноязычно-суржиковом городе" вони б не "показувалися".
Складаючи такі прес-релізи в українському місті, давайте все ж таки поважати і державну мову та культуру, і саму державу, на території якої даний ярмарок відбувається[37].
у ВЕЛИЧІ КОЗАЦТВА — ВЕЛИЧ НАРОДУ
Козацька шабля, селянський плуг і письменницьке перо ось три ангели-хранителі гідні нашої національної слави і національного герба. Ось три великі воїтелі, котрі ведуть наш народ від вогняної минувшини до осяйної прийдешності; від чумацького воза до космічного корабля; від чернечого літописання до академічної науки і високого мистецтва.
Богдан Сушинський
1
Козаки...