Найсуворіше засудили Шевченка, особливо за його протицарські поезії. Сам цар написав на вирокові: "З забороною писати й малювати". Його було вислано на 10 років до Оренбургу, біля Каспійського моря, відбувати тяжку солдатську службу. Проте він таємно писав і малював. За це був знову заарештований у 1840 році.
На клопотання багатьох друзів, а особливо віцепрезидента Академії мистецтв Ф. Толстого, йому дозволили після 10-річного заслання повернутися до Петербургу, де з надломленим здоров'ям жив під наглядом поліції. Але далі відвідував Академію, писав поезії й малював портрети та картини.
У 1859 році Шевченко дістає дозвіл відвідати Україну, рідню. Але в липні того ж року його знову арештували на донос пристава, ніби поет підбурював селян проти царя та уряду. Незабаром його випустили на поруки й наказали негайно виїхати назад до Петербургу.
31-го жовтня 1860 року Академія мистецтв видала Шевченкові диплом академіка за його офорти та Гравірування. Того ж року Шевченко став нездужати. Жив у приміщенні Академії мистецтв. Помер 10-го березня (за новим стилем) 1861 року. Згідно його заповіту, його друзі перевезли його тіло в Україну й поховали на Чернечій горі, біля Канева над Дніпром. На похорон прибуло багато людей з навколишніх сіл та особливо багато студентської молоді з Києва. На його могилі тепер стоїть величний пам'ятник.
За матеріалами: Дмитро Чуб. Живий Шевченко. (Інтимне життя Шевченка). Видання третє, перероблене і доповнене. Австралія, Мельборн, видавництво "Ластівка", 1987
https://mala.storinka.org/%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%B2-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%96-%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE-%D1%87%D1%83%D0%B1-%D0%BD%D0%B8%D1%82%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.html
']Джерело[/url]