Там, у готелі, лишилось пережите; далі його чекає праця й кріпкі сірі будні.
Він почув доплив енергії, що вже не знав його кілька місяців, і рішуче попрямував до міськради.
Була восьма година; місто щойно прокинулося й починало гарячкове життя.
XXXIII
(Замість епілогу)
Так закінчилася ця історія про кохання — нині занедбане чуття. Вона проста, звичайна і несподівана. Хтось сторонній може назвати її ще й неймовірною. То буде від того, що в неї, цієї історії, немає стилю. Та відкіля йому було й узятися, коли Радивон не був підготовлений до таких подій, нічого не передбачав та й і досі ще нічого не тямить із того, що з ним трапилося. А хіба можна говорити про стиль наступного вечора, коли ви не знаєте такої дрібниці: чи будуть у вас боліти зуби о 9 годині?.. Отож! Несподіванка, несподіванка, несподіванка! Дивлячись на Радивона, можна було думати, що тій плутанині віку — ще десятки років. Аж гульк, уже в коридорі готелю — уривки шнурків, ганчір'я, пошматаний використаний папір.
Цур йому!.. Цур тій історії. Вона справила на мене гнітюче враження. Що вже плутана — краю немає! До того ж іще й безпорадна, як мала дитина, як театральна вистава без художника, без декорації, як добра пісня у виконанні пройдисвіта-шарманщика.
І, якщо дозволите, я порівняю ще. То була звичайнісінька калюжа серед вулиці, що попала під промінь сонця. Ніякий будівник не обточував її берегів, не дбав за її красу. Її стало видно такою, як вона є… коров'яча ратиця, недокурки, сміття і брудна вода! І головне — усе розкидане, як того хотів випадок, стихія…
Втім, усе ж доводиться жалкувати, що Радивона спіткала ця історія. Жалкувати бодай із тих міркувань, що чоло його вкрилося зморшками.
Нині він працює на виробництві, безперечно, вихворів і ні про що не згадує. Але інколи губи його мимрять: для чого те трапилось?.. А хто подасть відповідь? Та чи й можна ж відповісти на таке запитання: для чого людина підковзнулася на вулиці й упала? Річ лише в тому, як поставилися до того перехожі, — чи всміхнувся хто, чи допоміг хто встати?..
54
Вальдгорн — валторна.
55
Фабзавучник — учень фабрично-заводського училища.
56
Комольці — так спершу називали комсомольців, скорочення від "комуністична молодь".
57
Атраментовий — чорнильний.
58
Буци (бутси) — ботинки.
59
Кавратка — кухоль.
60
Підткання — підкладка. Грезет — шовкова або шерстяна тканина з дрібним візерунком такого самого кольору.
61
Отрук — з рос. "ответственный руководитель" (прим. авт.).
62
Ревізька сказка — документ про ревізію податного населення в Російській імперії, яку проводили для подушного оподаткування підданців, поіменний список власників дворів і їхніх сімей.