— 1860, Спб.
4. Основа: Южно-русский учено-литературный вестник. — Спб., 1861 — [186]2.
5. Taras Szewczenko: życie i pisma jego. Gwido Battaglia. — Lwów, 1865.
6. Т. Г. Шевченко, Маслова. — Москва, 1874.
7. Жизнь и произведения Тараса Шевченка, М. Чалий, — Київ, 1882.
8. Правда: письмо літературно-політичне. — Львів, 1875, 1876, 1889 — [18]94.
9. Поэмы, повести и рассказы Т. Г. Шевченка на русском языке. — Київ, 1888.
10. Кобзарь Тараса Шевченка, частина третя. — Львів, 1895.
11. Воспоминания о Т. Г. Шевченке А. Чужбинского (Афанасьева). — Спб., 1861.
12. Світ; Літ[ературно]-наук[овий] вістник. — Львів, 1881 — [188]2.
13. Зоря, письмо для родин. — Львів, 1886 — 1897.
14. Записки Наук[ового] Тов[ариства] ім. Шевченка. — Львів. — Т. I — XVIII.
15. Літерат[урно]-наук[овий] вістник. — Львів, 1898.
16. Киевская старина, 1882 — 1898.
17. Русская старина. — Спб. — 1877, 1880, 1884 — 1892, 1896 — [189]8.
18. Русский архив. — Москва, 1864, 1888, 1890 — [189]2, 1896 — 1898.
19. Исторический вестник. — 1886, 1889, 1896.
20. Современник, 1861.
21. Русское слово, 1861.
22. Русск[ая] мысль, 1885, 1890, 1893, 1898.
23. Вестник Юго-зап[адной] России. — Київ, 1863.
24. Киевский телеграф. — Київ, 1875.
25. Пчела. — Спб., 1875, 1876, 1878.
26. Древняя и Новая Россия. — Спб., 1875.
27. Вестник Европы. — 1883, і 1888. — Спб.
28. Библиот[ека] Зап[адной] полосы России. — Київ, 1881.
29. Библиот[ека] для чтения. — Спб, 1840. /605/
30. Северн[ая] пчела. — Спб., 1861.
31. Домашня[я] беседа. — Спб., 1861.
32. Русский инвалид. — Спб., 1861.
33. Русская речь. — Спб., 1861.
34. Маяк. — Харків, 1842.
35. Оренбург[ский] листок. — Оренбург, 1898.
36. Кам[ско]-Волж[ский] край. — Казань, 1897.
37. По морю и суше. — Одесса, 1896.
38. Литературное наследие Н. Костомарова, — Спб., 1890.
39. Украинская старина. — Харків, 1866.
40. Хуторна поезія П. Куліша. — Львів, 1881.
41. Сочинения Белинского, т. V.
42. П. В. Анненков и его друзья. — Спб., 1892.
43. Русск[ие] ведомости. — Москва, 1895 — [18]97.
44. Нижегородские губ[ернские] ведомости, 1858 і 1896.
45. Церковні метрики села Моринець, 1814; села Кириловки, 1806 — 1829 і містечка Лисянки, 1822 — 1829.
46. Листи приватні: А. О. Ускової, Л. М. Жемчужникова, П. А. Куліша, Б. Г. Суханова-Подколзіна, М. І. Стороженка, К. Ф. Юнге, В. Г. Шевченка, П. М. Шевченка, П. М. Шевченка, А. Л. Костомарихи, дд. Абрамцова, Михайлова, Єфимовського, І. Шрага, О. Тищинського, П. Крамаренківни, К. Болсуновського, Котюха, Плациндаря, Штангея, Тимченка і ін.
47 — 89 — дрібні друковані жерела.
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
Воспоминания... — Воспоминания о Т. Г. Шевченке А. Чужбинского. — Спб, 1861.
Воспоминания о Шевченке... — те ж.
ДМШ — Державний музей Т. Г. Шевченка (Київ).
Жизнь и произведения Шевченка — Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка (Свод материалов для его биографии). — К., 1882.
Записки... — Записки, або Журнал Тараса Григоровича Грушівського-Шевченка. — У кн.: Кобзар Тараса Шевченка. — Львів, 1895. — Т. 3.
ЗНТШ — Записки Наукового товариства імені Шевченка, Львів.
ІЛ — Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.
Кобзар, 1876, т. I — Т. Г. Шевченко. Кобзар з додатком споминок про Шевченка писателів Тургенєва і Полонського. — Прага, 1876. — [т. І].
Кобзар, 1876, т. II — Т. Г. Шевченко. Кобзар з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина. — Прага, 1876, — [т. II].
Кобзар Т. III. — Кобзар Тараса Шевченка. — Львів, 1895. — Т. 3.
Литературное наследие... — Литературное наследие... Н. И. Костомарова. Спб, 1890.
Листочки... на могилу Шевченка... — Листочки до вінка на могилу Шевченка в XXIX роковини його смерті. — Львів, 1890.
Метричні книги... про померлих — Метричні книги кирилівської церкви за рік... про померлих.
Метричні книги... — Метричні книги Кирилівської церкви, — 1823. — № 4.
Поэмы и повести... — Поэмы, повести и рассказы Т. Г. Шевченка, писанные на русском языке. — К., 1888.
Свод материалов... — Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка (Свод материалов для его биографии). — К., 1882.
Хуторна поезія — Куліш П. О. Хуторна поезія. — Львів, 1882.
Чалий — Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка (Свод материалов для его биографии) — К., 1882.
Художник — Художник. Автобіографічна повість Т. Шевченка. — У кн.: Кобзар Тараса Шевченка. — Львів, 1895. — Т. 3.
ПРИМІТКИ
Текст "Хроніки" О. Я. Кониського подано за виданням: "Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя". Перший том є авторським виданням (Львів, 1898), другий — друкувався по смерті автора (Львів, 1901), а тому містить похибки, що йдуть від неправильного прочитання рукопису видавцями. Прагнучи донести до читача аутентичний текст "Хроніки", упорядник обмежує своє втручання лише тими випадками, в яких ідеться про суто орфографічні відмінності від сучасного написання. Виправлено, зокрема, такі форми слів: отсе — на оце (але залишається се, сього); минї — мені; лунати ме — лунатиме; зросли ся — зрослися; іньші — інші; найвисший — найвищий; осьвіта — освіта; меньший — менший; мягкий — м’який; пятий — п’ятий; пяний — п’яний; вибє — виб’є; кильометр — кілометр; биля — біля; Тарасови — Тарасові, і подібні. Відтворено паралельні форми: ледві//ледве; дак//так; яко//як; побит//побут; збережено написання: крепак, збіж, сем’я, помолити Богу, дійсне, сердешне, салдат, салдацький, мундур, економ тощо. До тексту додається словничок малозрозумілих слів (архаїзмів, діалектизмів).
Прізвища і топоніми збережено, їх сучасне написання вказано в підрядкових виносках. Основні дані щодо згаданих осіб та географічних назв — в іменному та географічному покажчиках.
Доповнення й уточнення до авторських підрядкових посилань, в разі їх неповноти, подаються у квадратних дужках. Додано список скорочень джерел, на які посилається біограф. Часом одне і теж джерело проходить у двох або й трьох варіантах: наприклад, праця М. К. Чалого — "Жизнь и произведения Тараса Шевченка (Свод материалов для его биографии)". — Киев, 1882, — маємо у таких варіантах: 1) Чалий; 2) Свод материалов; 3) Жизнь и произведения Шевченка. Всі вони збережені.
Праця супроводжується примітками двох типів: по-перше, це, так би мовити, ситуативний посторінковий коментар, що має на меті уточнити фактографічний матеріал "Хроніки" — відповідно до сучасних даних, а також вказати джерела цитованих фрагментів — там, де біограф їх не зазначає. По-друге, "персональна" й топонімічна частини коментаря представлені у вигляді іменного та географічного покажчиків, які пропонують значно ширший матеріал, аніж це зроблено у авторському виданні "Хроніки". /608/
Твори Шевченка в коментарях цитуються за виданням: Шевченко Тарас. Повне зібр.творів: У 6 т. — К., 1963 — 1964. Посилання на мистецькі твори подаються в тексті в дужках (том — римськими, сторінка — арабськими цифрами) за виданням: Шевченко Тарас. Повне зібр. творів: У 10 т. — К., 1961 — 1963. — Т. VII — X.
Дитинний вік Тараса Шевченка (1814 — 1829)
С. 30. ...Яким Бойко — не відомо мені, якими заходами, — придбав собі Копіїв грунт... — Документальних відомостей про Копія не виявлено. Не виключено, що перекази про нього мають легендарний характер. Григорій Шевченко з родиною переїхав до Моринців у період між ранньою весною (постом) 1810 р. і травнем 1811 р., коли у них (уже в Моринцях) 28 травня народився син Микита.
С. 37. До кого саме і коли саме першим разом почав Шевченко ходити до школи і хто був отой Совгир? — Совгир — за спогадами Петра Микитовича Шевченка, зібраними Д. Ф. Красицьким, це було вуличне прізвисько підсліпуватого кирилівського дяка Павла Рубана, котрий і був першим учителем Шевченка. Тараса віддали до школи 1822 р.; Василя Губського, за сповідними відомостями, в селі тоді взагалі не було; Іван Нестеровський був попом у Кирилівці, але про вчителя-попа згадок немає (Красицький Д. Ф. До біографії Шевченка раннього періоду. — Збірник праць 6 наукової Шевченківської конференції. — К., 1958. — С. 42 — 44). З 1825 р. Шевченко вчився у П. Ф. Богорського.
С. 51. ...якоїсь кучерявої Оксани. — Йдеться про Оксану Коваленко. Якщо перша частина вірша "Ми вкупочці колись росли" (особливо раннього варіанту твору) стосується О. Коваленко, то його фінал відбиває типову долю сільської покритки; справжня Оксана стала заміжньою жінкою із звичайною долею селянки.
Парубоцький вік Тараса Шевченка до викупу з крепацтва (1829 — 1838)
С. 67. ...перебуваючи в Варшаві, Енгельгардт віддав Шевченка в науку до якогось маляра. — Шевченко ніколи не згадував про Варшаву, і ніяких документів, пов’язаних з цим містом, не збереглося; М. Чалий, В. Рєпніна, М. Костомаров, найімовірніше, поплутали Варшаву й Вільно. Вчителем-художником Шевченка у Вільно називають як найпевнішу кандидатуру — викладача малювання Вільнюського університету Й. Рустемаса, а також, гіпотетично, — Й.-Б. Лампі, австрійського художника, який кілька місяців працював у місті. (Найновіші відомості про них див. у праці: А. Непокупний. Балтійські зорі Тараса. ("У Вільні, городі преславнім..." — К., 1989). /609/
С. 68. Він тоді саме спізнався з якоюсь вродливенькою швачкою... — Ядвігою (Дзюнею) Гусиковською.
С. 71. Як вже воно там не було, але навесні року 1831 Шевченко був уже в Петербурзі. — Хоча з петербурзьких газет точно відомою є дата прибуття П. В. Енгельгардта до Петербурга, то й нині залишається питання: чи Шевченко прибув з ним разом, чи невдовзі за ним з іншими кріпаками, чи аж влітку 1831 р., як вважав М. І. Моренець (Моренец Н. Шевченко в Петербурге: По памятным местам жизни и творчества. — Л., 1960. — С. 126); так само не піддаються перевірці різні перекази сучасників про обставини переїзду Шевченка до Петербурга.
Ширяєв — цеховий майстер малярства, людина неосвічена, темна, грубіянської вдачі, скупа, сувора і занадто строга. — Кониський не піддає критичній перевірці оцей белетризований портрет В. Ширяєва з Шевченкової повісті "Художник", малюючи який, Шевченко виконував певне художнє завдання. Між тим В. Ширяєв був одним з кращих майстрів по розписуванню інтер’єру. Шевченко набув у нього такої майстерності, що 1836 р. вже брав участь у розписуванні Великого, Александринського й Михайлівського театрів у Петербурзі, причому сам робив ескізи розписів за вказівками архітекторів.
С.