Бедзик Юрій

Повні тексти творів

Великий день інків

ПРОЛОГ


Хистка, примарна тінь перебігає через галявину і піднімається сходами на терасу дому. Ще дві тіні відділилися від похмурої стіни лісу й нагинці поспішають за нею.
— Юкате, постав антену! — наказує притишеним, тривожним голосом той, що перший убіг на терасу.
Зміїсто-гнучке тіло індіанця, виблискуючи у місячному сяйві, хутко злітає по стовбуру пальми на гасієнду. Шелестить бананове листя.
Тонка жердина звелась над дахом...

Читати повністю →

Любов, Президент і парадигма космосу

Роман Моїй коханій дружині, вірному помічникові Людмилі Івановні
Був травень 45-го року.
А точніше – велике і прекрасне число: 9 травня 1945 року, коли світ уперше зітхнув з полегшенням, сказавши собі – кінець! Берлін капітулював, німці підняли руки і визнали себе переможеними. Європейські народи якось раптово звелися з колін і побачили над собою бездонну глибінь неба, і повірили вперше, що то небо миру.
Гуляли в цей день по всій радянській землі...

Читати повністю →

Людина без серця

Олесь Бердник, Юрій Бедзик


ЛЮДИНА БЕЗ СЕРЦЯ
Науково-фантастична повість
Частина перша
Катастрофа
Від Фрідбурзького собору машина звернула ліворуч і пом­чала широким залюдненим проспектом. Петер Стар, тримаю­чи ліву руку на рулі, правою ніжно обняв Евеліну. її каштано­ве волосся тремтіло від поштовхів машини.
— Петере, тихше. Хочеш накоїти лиха?..

Читати повністю →

Над планетою — "Левіафан"

ТАК ПОЧАЛОСЯ


Прожектор спалахнув у темряві, як струмінь розпеченого металу, хлюпнув у провалля і вп'явся в замуровану печеру. Жовте кружало розплющилося об плескаті, злютовані цементом каменюки, жадібно обмацало кожну щілину, кожний виступ і, вгамувавши свою цікавість, завмерло в непорушності.
Гори стояли німотно суворі, майже, невидимі, чути було, як монотонно гудуть мотори машин та ще з провалля доноситься глухе жебоніння потоку...

Читати повністю →
Дивіться також