Лущевська Оксана

Повні тексти творів

Або в ананасики

Ну все, навідпочивалися – та й додому!.. Жахнюче. Не хочу навіть згадувати.
Мама казала: Сянька, буде весело, дуже весело. Може, їй і було весело. Удома без мене. Але от мені... Плечі облізли – чухаюся. Шкіра зашкарубла, як у ящірки. Комарі обшпигали – чухаюся. Тіло в червоних прищах, як від вітрянки. Лишилося хіба зеленкою помазати. Це все називається "відпочила".
– Сянь, із тьоть Тонею, Ларою й Мартою тобі сподобається. Це ж який відпочинок!..

Читати повністю →

Вітер з-під сонці (уривок)

Увага! Ви читаєте уривок з твору (ознайомчий фрагмент). Купуйте книжку на сайті видавництва Фонтан Казок.
1
Оце ранок. Несподівана прикрість для білого кота. Він передчуває — день буде зіпсовано. На його територію зазіхнули. Його береговий маршрут витоптали. Його місце біля каменя зайняли. Кіт насторожено оглядається. Дратівливо посмикує хвостом. Звідки взявся цей чужинець?
Білий кіт із чорними обвідками довкола очей має свої звички...

Читати повністю →

Друзі за листуванням

РОЗДІЛ 1. Танцюй! Танцюй!
"Танцюй! Танцюй!" — долинуло з-за дверей. Дівчинка блискавкою зіскочила з ліжка і вибігла до вітальні. Мама стояла посеред кімнати і тримала в руках жовтий конверт, яким вертіла туди-сюди.
— Ксенечко, мусиш танцювати, — підморгнула, звертаючись до доньки. — Маєш листа! На твій вибір: самбу чи румбу!
Ксеня піднялася навшпиньки, кривляючись, зробила кілька па, але не витримала й кинулася відбирати листа.
— Ну, мам, ну давай же скоріше!
— Чого ж так поспішаєш?..

Читати повністю →

Задзеркалля (уривок)

Дивно, але мені чомусь здається,
ніби я – невидимка…
Льюїс Керолл
"Аліса в Задзеркаллі"


Розділ 1


Діна лежала на підлозі. Діна зменшувалася. Дивилася на руки – до побачення, руки. Дивилася на ноги – до побачення, ноги.
У які двері постукають руки? Куди поведуть ноги? Діна зменшувалася. Ось‑ось вона, як Аліса в Дивокраї, вийде в прегарний сад. Щоправда, засніжений. Бо нині початок зими, і за вікном падає перший сніг. А із саду до Задзеркалля недалеко...

Читати повністю →

Чемна казка

— Мамо, читай, кажу, швидко, швидко читай оцю казку!
— Любий, де слово чарівне?!
— Слово – чарівне?..
— Будь ласка!
— Мамо, кажу тобі вкотре – швидко читай оцю казку!..

Читати повністю →
Дивіться також