ВЕЛИКІ НАДІЇ
ДИЛОГІЯ
КНИГА ПЕРША
У СВІТ ШИРОКИЙ
Роман
...Світ широкий, воля... Т. Шевченко
ЧАСТИНА ПЕРША 1
День 28 липня 1914 року почався чудовим ранком. У домі директора двокласної школи в селі Довгім — одночасно й учителя — Степана Гаєвського встали рано...
ЗІРКА
Переглядаючи свій архів, Іван Іванович на пожовклому від часу листку записної книжки прочитав запис: Шацьк і дата римськими та арабськими цифрами. Це так розвередило його душу, що мусив пройтися по кімнаті, бо щось здавило горло, мов кліщами, й окуляри вкрилися туманом...
КАМ КАБИР
Кам 1 Кабир сидів перед юртою, біля вогнища. Над вогнищем на триніжках висів великий чавунний посуд. З посуду йшла пара і пахло вареними травами. Кам обривав з галузки сухі квіти і кидав у посуд. Був пізній осінній вечір. По верхах гуляв вітер, переганяючи з місця на місце хмари, як пастух брудно-білі вівці. Вони котилися цілими громадами по ярках і узбіччях, губились у лісах, виринали на шпилях і, переваливши верхів'я, скочувались у безвість.
Кам поглядав на хмари і всміхався...
лось
І
Одної зимової ночі серед безкрайої північної тайги дрімав старий самітний лось. Звечора, як звичайно, він вигріб собі глибоку яму в снігу, ліг, але заснути не міг. Дошкуляв холод; кінчики вух цілком закам'яніли, та й шерсть уже не гріла так, як колись; дуже нили коліна від ревматизму, особливо, коли лежав у снігу. Встав і дрімав стоячи...
МАЛАНКА
Їй, Маланці великого Федя, вже далеко за сорок. Зостарілася у роботі і не бачила радості. Як мати померла, уся робота лягла на її тоді ще юні плечі. Була сильна, дебела, повногруда,— такій, здавалося, родити і годувати дітей,— але замолоду заміж не вийшла і в дівках проходила. Лице не принадне: широке та загоріле і взимі і влітку, аж чорне. На ньому навіть очей не розбереш, які вони. Ноги сильні, порепані, ніхто їх не бачив у черевиках: взимку — в чоботях, а як сніг зійде — боса...
ОНУФРІЙ ДУМА
Був він головою ради шкільної місцевої. Існували такі установи в селах і містах Східної Галичини за австрійської влади. Голів обирано звичайно багатих, впливових. У селі ж Д., бідному і темному, головував бідний, як і село, неписьменний Онуфрій Дума. Село кликало його Оніхрою, і сам він себе так називав, але як голова шкільної ради мусив підписуватися іменем, що стояло в календарі.
Писати навчився тільки тоді, коли зайняв цю почесну посаду...
Опришки
Роман
ВСТУП
Звістка про те, що князь Яблоновський по шлюбі з княжною Євою осяде на деякий час у маєтк)' молодої дружини, облетіла і стривожила всю околицю. Тяжке ярмо панщини за довгі роки добре вгризлось у селянську шию. Жорстокість правителів і гайдуків, нестатки й голод змучили народ, а тут ще приїзд князя!
Різні чутки полинули горами...
ПОБАЧЕННЯ
Братові Степану Гжицькому присвячую. Автор
Мала, худенька Орися Мазай, ідучи до школи, побачила якогось дивного чоловіка. Він сидів на колодах біля церкви, був у чорних окулярах, з бородою, у старому одязі. Такого в селі дівчинка ніколи не бачила. Село її невеличке, майже усіх людей вона знала, бо часто з мамою виходила на роботу в колгосп, коли не було з ким залишитися вдома.
"І чому він сидить тут? — подумала Орися.— Може, це його колоди?..
ЧОРНЕ ОЗЕРО
(КАРА — КОЛ)
РОМАН
Переправившись поромом через Катунь, повозка, запряжена парою невеличких лахматих коненят, покотилась швидко по гладенькій, як стіл, і безкраїй, до самих небес, рівнині алтайській.
За Бійськом різноманітили її ще золотисті лани пшениць, такі, що їм кінця-краю не видно, сріблясті простори жит, картопляні поля, вкриті білим квітом, неозорі рожево-зелені килими конюшини, а між ними, мов лати на гігантському покривалі, тут і там поля гречок, проса, кукурудзи...