Тудор Аргезі — псевдонім. Справжнє ім'я поета — Іон Н. Теодореску (Ion N. Theodorescu). Псевдонім походить від латинського слова Argesis — давньої назви річки Арджеш.
Народився Тудор Аргезі в Бухаресті в 1880 році. В молодості змінив багато професій. Постригся в ченці, але пішов з монастиря. Довго жив в Швейцарії.
Дебютував як поет в 1896 році. Почав систематичну літературну роботу в 1904 році. У віршах (збірки "Потрібні слова", 1927, "Квіти цвілі", 1931, "Весняні медальйони", 1936, "Сім пісень із закритим ротом", 1939, і ін.)
Стверджував цінність людської особистості, діяльний, творчий початок. Автор збірок "Дерев'яні ікони" (1930), "У чорних брам" (1930), "Нотатки з країни Кути" (1933).
У 1943 році за памфлет "Барон", спрямований проти нацистської Німеччини, був арештований. Його перу належать цикли віршів "1907" (1955) і "Пісня людині" (1955). У 1955 році Тудор Аргезі отримав Державну премію Соціалістичної Республіки Румунія.
Аргезі помер в 1967 році і був похований поруч з дружиною Параскевою, яка померла роком раніше. У його будинку був заснований музей. В Алеї Класиків в Кишиневі встановлений бюст Тудора Аргезі (1995, скульптор Дмитро Вердяну).