Сутенерство, проституція, відверте насилля, що з ними зіштовхується Голден, відкривають йому такі реалії світу, порівняно з яким усі його попередні біди здаються зовсім незначними. Разом з тим "широкий світ" дає можливість зустрітися з багатьма людьми, які мають багато привабливих рис. Випадкові зустрічі з попутницею в потязі, бесіди з Фібі впевнюють Голдена в хиткості позиції "тотального нігілізму". Він стає терпимішим і розсудливішим, у людях він починає знаходити й цінувати привітність, щирість і вихованість, вчиться розуміти життя, і його бунт набуває логічного завершення: замість втечі на захід Голден і Фібі залишаються в Нью-Йорку, бо тепер Голден упевнений, що втікати завжди легше, ніж залишатися і відстоювати свої гуманістичні ідеали. Він ще не знає, яка особистість вийде з нього, але він уже твердо впевнений, що людина сама жити не може.
Роман Селінджера є твором з непростою тематикою. Він наповнений складною символікою, тонкими ледь помітними мотивами, де ліризм оповіді поєднується з гумором, де сумну тональність різко змінює радісна й навпаки, де перед нами відкриваються складна й багатогранна система образів з тонким психологізмом у зображенні внутрішнього світу головного героя і його ставлення до інших персонажів. Усе це ставить повість "Над прірвою у житі" на рівень світових шедеврів XX століття. Імена головних персонажів мають тісний зв'язок з їх характером та їх роллю у творі, вони значущі, несуть у собі прихований зміст, що дає змогу краще зрозуміти персонажа.
Характер Голдена, його ідеали, переконання — все це відбивається на його імені, що має тісний зв'язок з його особистістю — особистістю неординарного підлітка, з його своєрідними поглядами, з його хворобливою і, здається, незвичною психікою, що став такий близький безлічі читачів у всьому світі. Ім'я "Голден" ("hold" — стримуватись) вказує на те, що він утримується від входження до суспільного життя, не сприймає всю фальш і облуду світу, який його оточує, проте не бунтує, а тільки стримується, щоб не стати одним із тих, кого він ненавидить; втілює не бунт, а лише неприйняття світу, правил гри, які той нав'язує кожному,— лицемірства, облудності й фальші. Інше значення слова "holden" — той, що приховує,— характеризує ще одну Голденову рису — певну замкнутість у собі, прихованість. Серед дорослих, серед більшості друзів, навіть у своєї дівчини Саллі Гайс, він не знаходить порозуміння, тому свою головну мрію він довіряє тільки Фібі. Прізвище — Колфілд (Caulfield) — розкладається на дві частини. Слово "caul" має пряме відношення до теми дитинства в романі; означає мембрану, що захищає зародок від механічних ушкоджень і створює умови для його розвитку. Тут бачимо пряму метафору ідеалу Голдена — бути ловцем у житі, захищати дітей від жорстокості дорослих, від брудної лайки на стінах школи, рятувати їх від прірви подорослішання. Друга частина (field — поле) теж викликає асоціацію з його мрією, з полями жита. Ім'я й прізвище разом створюють стислий, але цілком точний портрет персонажа, де вказані його основні риси та поривання. В іменах інших персонажів теж втілені риси Голдена, через його ставлення до них, через символіку їх образів.
В образі Фібі найяскравіше втілюється любов Голдена до дітей. В імені Фібі можна знайти різні значення. Слово phoebe давньоанглійською та грецькою значить сяюча, що співвідноситься з її функцією просвітлення настрою Голдена в романі; також означає маленького птаха (чибіса), для якого характерний постійний рух, як і Фібі, тендітна, постійно в русі — танцює, сміється, пише історії, говорить про своїх друзів. Фібі сяє, мов світило, в житті Голдена, даючи йому справжнє щастя, вона завжди в його думках, впливає на його рішення, утримуючи його від необдуманих вчинків.
Саллі Гайс є обмеженою світською людиною, з якою Голден зустрічався, коли навчався в Пенсі. Він каже, що звик думати, ніби вона розумна, бо вона знає чимало про театри та літературу, але коли минуло достатньо часу, він побачив, що це не так. Та й після цього він був закоханий у неї, хоч і пам'ятав про свої справжні почуття, коли відчував раптовий потяг до неї. її прізвище — Гайс — вказує на обманний туман (haze), що символізує те, як Голден нітиться під її поглядом, як вона затуманює його свідомість.
На образі Фейс Кавендіш розкривається ще одна грань характеру Голдена. Іноді він намагається виглядати дорослим, і куріння символізує його намагання здаватися старшим, а прізвище "Фейс" визначається, як підсолоджений жувальний тютюн, не пов'язано з курінням Голдена. Ім'я Фейс (Faith) виражає віру Голдена в те, що він може виглядати дорослішим.
Прізвище Джеймса Касла відбиває його високі ідеали. Він немов перебуває в замку, підносячись над своїми лицемірними однолітками. Він відмовляється взяти назад свої слова за будь-яких умов і вчиняє самогубство раніше, ніж його змусять це зробити. Джеймс виплигує з вікна, немов зі свого замку високих ідеалів.
Джеймс Касл також має відношення до мотиву падіння, що пронизує всю повість. Смерть Касла викликає паралель з поступовим падінням здоров'я Голдена.
Ім'я Еклі, вуграстого придурка, якого не приймають у товаристві, звучить схоже на вигуки ouch (зойк болі), ecch та аск (вигуки огиди). Ім'я повністю відповідає характеру персонажа, вказує на його головні риси, на те, яку реакцію він може викликати. Він і Голдена дратує, але водночас Голден жаліє його — на його прикладі він вказує на фальш, що панує у Пенсі.
Голден захоплюється Карлом Льюсом, головним чином через його інтелект — він має найвищий IQ у Вутонській школі. Голден вважає, що це єдине, що в ньому варте уваги. Прізвище Luce іспанською означає "світло". Знання — світло, незнання — темрява. Це найкраще характеризує Льюса й ставлення до нього Голдена.
Ім'я одного з негативних персонажів, Вард Стредлейтер, теж добре характеризує його. Прізвище цього героя перегукується зі словом straddle (широко розставляти ноги), що добре змальовує його вдачу, нахабність і самовпевненість.
Як бачимо, більшість основних персонажів мають імена, які багато про що можуть сказати: їхній характер, звички, ставлення до них оповідача і, через нього, самого автора.
Цікаво, що кожне покоління молодих американців по-своєму сприймало книгу Селінджера — через нігілізм до утвердження гуманістичних ідеалів.
Селінджер помер удома природною смертю в Нью-Гемпширі 27 січня 2010 року, у віці 91 рік. Інформацію щодо смерті надав син письменника, інформація також була підтверджена його літературним агентом.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
"Над прірвою у житі", "Дев'ять оповідань", "Френні".
ЛІТЕРАТУРА: 1. Орлова Р.Д. Сэлинджер // Краткая литературная энциклопедия: в 9 т.— Т. 7.— М., 1975.— С. 300-301.; 2. Галинская И. Л. Философские и эстетические основи поэтики Дж. Д. Сэлинджера.— М.,1975.